У старовинній алебарді знайшли магічний документ 17-го століття

Нещодавно, готуючи експонати для виставки західноєвропейського мистецтва з націоналізованих підмосковних садиб, фахівці музейно-виставкового комплексу “Новый Иерусалим” (Московська область РФ) зробили несподіване відкриття. Серед численних, відібраних для показу одиниць зброї 17-19 століть опинилася давня німецька алебарда. Знявши її верхню частину, реставратори виявили невеличкий аркуш паперу XVII століття ручної роботи, на якому природнім чорнилом старонімецьким шрифтом були записані п’ять рядків тексту.

Досі зміст послання остаточно не розшифрований, припускають, що це звернення воїна до зброї як до одухотвореного предмету з проханням про допомогу в бою – своєрідний зразок архаїчної воєнної магії. Якось персоніфікувати автора послання нині намагаються за зображенням герба на клинку алебарди. Встановлено, що він належав Йоганну ІІІ Сигізмунду (1572-1619), відомому діячеві Священної Римської імперії і герцогу Прусії. Викарбувана поряд дата “1609” відповідає періоду, коли Йоганн ще тільки підбирався до герцогського трону, але вже був одним з впливових пруських аристократів, курфюрстом Бранденбурзьким. Чи була алебарда особистою (можливо, церемоніальною) зброєю можновладця, чи належала комусь з його підданих – питання відкрите.

Досліджуючи пізнішу долю експонату, вдалося з’ясувати, що раритет походить з родинної колекції князів Голіциних, яка з середини 18-го століття і до 1883 року зберігалася у їхній садибі Кузьмінки (нині на околицях міста Москва). Згодом колекцію з Кузьмінок у маєток Дубровіци (нині у Подольському районі Московської області) перевіз один з найяскравіших представників роду, меценат і колекціонер князь Сєргєй Міхайловіч Голіцин (1843- 1915).

1919 року Дубровіци конфіскували і облаштували в них музей поміщицького побуту. Згодом музей розформували, а фонди передали аналогічному закладу у сусідній садибі Нікольськоє-Урюпіно. Нарешті, 1929 року, на хвилі остаточного укрупнення підмосковних “поміщицьких” музеїв, голіцинські скарби опинилися у створеному на території закритого Воскресенського Новоєрусалимського монастиря Художньо-історичному музеї.

Алебарда 17-го століття в експозиції музейно-виставкового комплексу “Новый Иерусалим”. Центральна частина клинка з гербом і військовими символами.

Алебарда 17-го століття в експозиції музейно-виставкового комплексу “Новый Иерусалим”. Загальний вигляд клинка.

Записка зі старонімецьким текстом, виявлена в алебарді 17-го століття.

Вірогідний власник (або сеньйор власника) алебарди 17-го століття з експозиції музейно-виставкового комплексу “Новый Иерусалим” – Йоганн ІІІ Сигізмунд (1572-1619), Гравюра швейцарського художника Маттеуса Меріана Старшого (1593-1650) з третього видання першого тому історичного альманаху “Theatrum Europaeum” (1662).

Військова рада. Малюнок пером швейцарського художника Урса Графа (1485 – 1529). Публічне зібрання художніх творів. Базель. Швейцарія. Під час створення цього малюнку (1515) Урс Граф служив ландскнехтом і фіксував тогочасний військовий побут безпосередньо з натури. В руках зображених солдатів їхня бойова зброя, зокрема алебарди.