Археологи прочитали “стінгазету” XII століття на храмовій штукатурці

Вчені Інституту археології РАН під час розкопок у церкві Благовіщення на Городищі у Новгороді виявили велику кількість написів-графіті першої половини XII століття, зокрема, своєрідний настінний “літопис”, найдовший у Росії глаголичний напис, а також безліч фрагментів фресок.

“Всего на кусках штукатурки со стен этого храма мы нашли 49 граффити. По своей ценности для историков и лингвистов они не уступают берестяным грамотам, поскольку мы здесь видим непосредственный отклик новгородцев XII века на происходящие вокруг них события”, говорить керівник Новгородського архітектурно-археологічного загону Інституту, член-кореспондент РАН Владімір Сєдов. Він і його колеги досліджують церкву Благовіщення на Городищі вже другий рік. Місце, де вона стоїть, розташоване в колицях Новгорода і називається Рюриковим Городищем, оскільки саме сюди 862 року прийшов княжити князь Рюрик. Городище тривалий час відігравало роль резиденції новгородських князів. Передбачається, що після розкопок залишки стародавнього храму будуть музеєфіковані – прибрані під скляний дах, щоб усі бажаючі могли побачити залишки його стін.

Вперше кам’яна церква була тут побудована на замовлення новгородського князя Мстислава Великого, сина Володимира Мономаха, у 1103 році, вірогідно, на честь народження сина Всеволода, у хрещенні Гавриїла. Храм розписали фресковим живописом. У 1342-1343 роках за наказом московського великого князя Симеона Гордого стару споруду зруйнували, а на її місці постала нова однойменна церква. Храм XIV століття трохи перебудовувався наприкінці XVIII століття, а під час Другої Світової опинився на лінії фронту і отримав серйозні пошкодження. Після війни частина руїн була тимчасово законсервована, поряд проводилися розкопки, в яких знайшли підмурки стін першої церкви, але повністю споруду 1103 року так і не дослідили.

Нині археологи виявили, що при будівництві храму XIV століття підмурки давнішої церкви були засипані піском та будівельний шаром, що містить фрагменти живопису початку XII століття. Загалом віднайшли тисячі фрагментів фрескового розпису тієї доби, зокрема з зображеннями ликів. Ці фрагменти дають уявлення про стиль розписів, давніших за розписи новгородського Софійського собору.

Крім того, нинішнього року були виявлені чотири десятки фрагментів написів-графіті першої половини XII століття. “В отличие от современных граффити их делали не вандалы, это была социально принятая практика – на стенах храмов, ниже уровня росписей процарапывались сообщения о текущих событиях, молитвы, даже деловые записи. Это была своеобразная средневековая стенгазета. Возможно, что летописцы сверялись с этими граффити как с таким своеобразным архивом”, каже Сєдов.

Найцікавіші з знайдених – написи про смерть і поховання князя Всеволода Мстиславича, який княжив у Новгороді з 1117-го по 1136 рік, а потім був вигнаний з міста і помер 1138 року в Пскові. Цій події присвячені три написи біля вівтаря: один – “парадний” і розлогий, написаний гарним почерком, другий дуже короткий, і третій – про те, що він був похований наступного дня після смерті. “Видимо к нему очень внимательно относились в этой самой церкви, которая была ему посвящена, писцы явно помнили историю, когда Всеволод был новгородским князем”, говорить Сєдов.

Вчені також виявили кілька написів глаголицею, першим слов’янським алфавітом, який на початку XII століття використовувався вже вкрай рідко. Один з написів, що містить молитву, можливо, є найбільшим відомим на сьогодні глаголичним написом у Росії. “В Древней Руси очень мало пользовались глаголицей, в древних рукописях изредка встречаются отдельные глаголические буквы. Среди новгородских граффити было найдено около десятка надписей глаголицей, возможно их авторы – какие-то грамотеи, книжники того времени, «снобы». Это как если бы современный человек взялся бы писать сегодня, пользуясь старой орфографией – с ятями и ерами”, пояснює вчений.

Крім написів і фрагментів розписів археологи виявили на розкопках свинцеву печатку князя Мстислава Давидовича Смоленського, який короткий час княжив у Новгороді, а також безліч інших артефактів, скажімо, лодейні заклепки.

За прес-релізом Інституту археології РАН>