Відкрилася після реставрації бібліотека монастиря Святої Катерини на Синаї

У суботу 16 грудня 2017 року після трирічних реставраційних робіт знову відкрилася для відвідувачів бібліотека монастиря Святої Катерини на Південному Синаї (Єгипет). Ця обитель, заснована шостого століття н. е., одна з найдавніших у християнському світі і входить до Списку об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Також після реставрації відкрито мозаїку “Преображення” у східній апсиді великої монастирської базиліки: монументальне поліхромне зображення площею 46 квадратних метрів було створене на замовлення візантійського імператора Юстиніана (483-565).

Власне, поки закінчили облаштування лише східного крила книгозбірні, де міститься унікальна колекція рукописів, з якою можуть суперничати хіба фонди Ватикану. Зібрання містить близько 3300 кодексів і 1700 сувоїв, дві третини з них написані грецькою, решта – арабською, сирійською, грузинською, вірменською, коптською, ефіопською і старослов’янською мовами. Крім манускриптів у бібліотеці зібрані 5000 книг, деякі датовані першими десятиліттями існування друкарства.

Отець Юстин (Джастин, Justin) з 1996 року входить до братії монастиря Святої Катерини на Синаї (Єрусалимський патріархат) і опікується монастирською бібліотекою. За походженням – американець, син баптистського проповідника з Техасу.

Крім джерел релігійного змісту в монастирі зберігаються історичні документи, грамоти з золотими і свинцевими печатками візантійських імператорів, патріархів і турецьких султанів. Півтори сотні відносно пізніх рукописів є палімпсестами, тобто заповнені повторно поверх зішкрябаних початкових текстів. Можливо, з часом цифрові технології дадуть змогу відновити бодай частину таких пам’яток, які поки називають втраченими.


Бібліотека монастиря Святої Катерини на Синаї після реставрації.

Загальновизнаним брендом рукописних скарбів монастиря Святої Катерини є т. зв. Синайський кодекс (лат. Codex Sinaiticus) – грецькомовний пергаментний список Біблії четвертого століття з неповним текстом Старого Заповіту та майже повним текстом Євангелія. Пам’ятку відкрив для науки 1844 року німецький дослідник Константін фон Тішендорф і впродовж двох десятиліть вивчав її на місці збереження на Синаї. Врешті, 1869 року за офіційної підтримки Російської імперії фон Тішендорф викупив рукопис за дев’ять тисяч рублів і передав до Публічної бібліотеки у Санкт-Петербурзі.

1933 року під час масового розпродажу культурних скарбів Радянська влада виставила Синайський кодекс на продаж за сто тисяч британських фунтів. Англійці зібрали цю суму за один день і відтоді 347-аркушевий манускрипт знаходиться у Лондоні (спершу в Британському музеї, а нині в Британській бібліотеці).

У Петербурзі лишилися фрагменти трьох аркушів, придбаних Росією на Синаї вже після фон Тішендорфа. Ще 43 аркуші з 1844 року знаходяться у бібліотеці Лейпцігського університету в Німеччині, куди фон Тішендорф привіз їх до контактів з росіянами.

Нарешті, у травні 1975 року під час проведення ремонтних робіт в монастирі Святої Катерини була виявлена таємна кімната з рукописними книгами, в яких знайшли 14 фрагментів Синайського кодексу та 12 повних його аркушів. 1 вересня 2009 року британський вчений Ніколас Сарріс натрапив у монастирській бібліотеці на черговий невідомий фрагмент пам’ятки і схоже, це ще не кінець історії…

2005 року всі чотири власники різних частин кодексу уклали договір про високоякісне сканування рукопису з подальшим його розміщенням в Інтернеті. Від липня 2009 року оцифровані матеріали доступні на сайті “The Codex Sinaiticus”, створеному за підтримки Німецького Дослідницького Товариства (Deutsche Forschungsgemeinschaft).


Сторінка сайту “The Codex Sinaiticus” з зображенням одного з аркушів оригіналу пам’ятки.

За відкритими інтернет-джерелами.