“Копичинецький пінкас”. 1873-1889

У фондах відділу юдаїки Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського зберігається маленька 20-сторінкова рукописна книжечка з офіційними записами релігійної школи “Талмуд-Тора” міста Копичинці (нині − у Гусятинському районі Тернопільської області). Такі “шкільні журнали” у єврейській педагогічній традиції звалися пінкасами. Цей копичинецький пінкас вівся впродовж 1873-1889 років, коли Східна Галичина входила до складу Австро-Угорської імперії.

Книжечка (фактично, блокнот) складається з традиційних для таких документів елементів: благословіння, статуту, списку членів товариства та щоденникових записів про діяльність “Талмуд-Тора”. Титульні аркуші оздоблені вишуканими орнаментованими порталами з класичними для іудаїки геральдичними символами, а одна з сторінок має багатокольорове зображення зодіакального циклу. Всі тексти пам’ятки виконані івритом.

Копичинецький пінкас потрапив до Києва у перше радянське десятиліття з колекції Єврейського музею в Петрограді-Ленінграді, куди, своєю чергою, надійшов з зібрання відомого літератора і етнографа Семена Ан-ского (Соломона Раппопорта, 1863-1920). На звороті аркушів збереглися власноручні помітки Ан-ского, проставлені ним під час підготовки 1918 року “Альбома еврейской художественной старины”. Це потужне 335-сторінкове видання так і не побачило тоді світ і було опубліковане у Москві аж 2001 року.

На жаль, доля середовища, де вели пінкас і діяла школа “Талмуд-Тора”, виявилася трагічною. 1942 року нацисти влаштували у Копичинцях ґетто, де у жахливих умовах мучилися близько 6 тисяч євреїв з міста і округи. В’язнів морили голодом, виділяючи на день 150-200 грамів сурогатного хліба, при цьому використовували на важких фізичних роботах. Поступово групами по 200-300 осіб їх вивозили до місцевого лісу, де до листопада 1943 року більшість була розстріляна. Частину бранців відправили ешелонами до концтабору “Белжец” у Польщі і знищили там. Вижили одиниці, врятувавшись у підвалах та на горищах переважно за допомогою українського населення. Сьогодні організованого єврейського життя у Копичинцях немає.

Будинок колишньої єврейської релігійної початкової школи (хедеру) у Копичинцях. Чи тут діяла школа “Талмуд-Тора” – сказати важко.

Копичинецький пінкас оцифрований, його електронну копію можна переглянути на сайтах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського або Світової цифрової бібліотеки.