Випуск 3: Збірка статей за матеріалами Третього Міжнародного славістичного колоквіуму. До 90-річчя від дня народження члена-кореспондента НАН України, доктора історичних наук, професора П. С. Соханя (1926–2013). До 25-річчя заснування Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України (м. Київ, 18 листопада 2016 р.). – Київ, 2017. – 392 с. (Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України).

Матеріали збірки охоплюють досить широке коло слов’янознавства. Насамперед це публікації, присвячені відомому українському славісту, творцю сучасної української археографії члену-кореспонденту Національної академії наук України Павлу Степановичу Соханю. Значний блок складають публікації джерел, досліджень, присвячених сучасному джерелознавству в сфері слов’янознавства, історіографічні дослідження, матеріали з історія європейського слов’янознавства.

Низка статей присвячена актуальним питанням вивчення історії та культури слов’янських країн.

ISSN 2522-462X.

ЗМІСТ

ПАМ’ЯТІ ПАВЛА СТЕПАНОВИЧА СОХАНЯ

Г. Папакін (Київ). П. С. Сохань і становлення сучасної української академічної археографії . . . . . . 5

ДЖЕРЕЛА ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВО СЛОВ’ЯНСЬКОЇ ІСТОРІЇ

В. Корнієнко (Київ). Графіті на фрагменті личкувального розчину Золотих Воріт Києва: нове дослідження . . . . . . 11

І. Ярмошик (Житомир). “Апологія” Бернарда Претвича як джерело до історії українського козацтва середини ХVІ ст. . . . . . . 17

І. Ворожбит (Київ). Закордонне відрядження Тимофія Флоринського у листах Віри Флоринської . . . . . . 50

О. Біла (Житомир). Культура та наука на сторінках волинської періодики ХІХ – початку ХХ ст. . . . . . . 71

В. Хоменко (Київ). Повернення Михайла Грушевського до України у 1924 році в світлі історичних джерел . . . . . . 88

О. Музичко (Одеса). Біля витоків деколонізації: демонтаж пам’ятників російським царям в Одесі у 1917–1920 роках . . . . . . 101

Ю. Коренюк (Київ). Маловідомі документи періоду демонтажних робіт у Михайлівському Золотоверхому соборі (звіт Д. Кіпліка за результатами демонтажу фресок) . . . . . . 114

ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ІСТОРІЯ СЛОВ’ЯНОЗНАВСТВА

Н. Весельська (Житомир). Історія Києво-Могилянської академії у дослідженнях польського історика Олексадра Яблоновського (1829–1913 рр.) . . . . . . 168

А. Папакін (Київ). Проблема походження ранньосередньовічної держави П’ястів: нові підходи у сучасній польській історіографії . . . . . . 174

І. Ліхтей (Ужгород). Історія середньовічної Чеської держави крізь призму сучасної української богемістики . . . . . . 185

Г. Потульницький (Київ). Політична діяльність мазепинської еміграції в американо-канадській та французькій історіографії: концепції і контекст . . . . . . 196

А. Ганул (Київ). Іван Хорват як очільник Нової Сербії у сучасній британській та американській історіографії . . . . . . 204

Д. Гордієнко (Київ). “Історія Русів” в осмисленні Бориса Крупницького . . . . . . 215

Н. Солонська (Київ). Канадське наукове видання “Slavistica”: історичний огляд (1948–1958) . . . . . . 226

ІСТОРІЯ ТА КУЛЬТУРА СЛОВ’ЯН

В. Корнієнко, М. Стрихар (Київ). Амфора-корчага з розкопок Т. Мовчанівського у південній внутрішній галереї Софійського собору 1936 р.: реставрація та дослідження . . . . . . 244

О. Джура (Київ). Історико-географічні знання Теодосія (на основі аналізу житія св. Сави Сербського) . . . . . . 253

С. Оляніна (Київ). “Закон гармонії” Ф. Б. Растреллі: про задум іконостасу Андріївської церкви в Києві . . . . . . 262

І. Нетудихаткін (Київ). Освячення Андріївської церкви у Києві 19 серпня 1767 р.: обставини, дійові особи, перебіг подій . . . . . . 273

Р. Ковальчик (Лодзь). Герой трьох народів – польського, французького та українського – генерал Кароль Отто Княжевич . . . . . . 282

І. Чигирик (Київ). Організація церковно-релігійного виховання учнів у Києво-Софійському духовному училищі (1839–1920) . . . . . . 308

В. Потульницький (Київ). Консервативний рух галицької західноукраїнської традиційної еліти напередодні і в період Першої світової війни . . . . . . 322
Вводячи до наукового обігу низку архівних джерел з архівів України, Австрії та Німеччини, зокрема з ЦДАВО України, ЦДІА України у Львові, архіву Haus-Hofund Staats archiv Wien, Auswärtiges Amt Politisches Archiv Bonn, автор досліджує політичний рух галицької шляхти напередодні і в ході Першої світової війни і, вивівши власну дефініцію поняття еліти, приходить до висновку, що цей рух мав на меті вирішити питання постання української держави династичним шляхом. Галицький консерватизм вирізнився напередодні Першої світової війни, відколи польський шляхтич з Правобережної України В’ячеслав Липинський створив спільну ідеологію для різних територіальних відламів традиційного українського консерватизму. Можливість постання галицького консерватизму була спричинена перенесенням туди вже сформованої на Правобережній Україні гетьманської ідеології В. Липинським, з одного боку, а також певною еволюцією самих австрійських монархічних кіл на чолі з Францом-Фердинандом і Вільгельмом Габсбургом-Вишиваним, які прагнули запобігти кризі австрійської монархії, з іншої сторони. До цих кіл входила й українська галицька шляхта – А. Шептицький, К. Гужковський, М. Василько, Є. Олесницький та ін. Завдяки зусиллям цих представників галицької традиційної консервативної еліти саме Вільгельм фон Габсбург став не лише австрійським контркандидатом на гетьмана України, але й бажаним для галицьких військових і шляхетських та австрійських кіл кандидатом на український королівський трон.

Н. Полонська-Василенко. Особливості Української Православної Церкви / Публ., ред. Д. Гордієнка . . . . . . 334

ХРОНІКА

Програма [Перших] Міжнародних наукових славістичних читань, присвячених пам’яті члена-кореспондента НАН України, доктора історичних наук, професора Павла Степановича Соханя (м. Київ, 18 листопада 2014 р.) . . . . . . 365

Програма Других Міжнародних славістичних читань, пам’яті члена-кореспондента НАН України, доктора історичних наук, професора Павла Степановича Соханя (м. Київ, 18 листопада 2015 р.) . . . . . . 370

Програма Третього Міжнародного славістичного колоквіуму. До 90-річчя від дня народження члена-кореспондента НАН України, доктора історичних наук, професора Павла Степановича Соханя (1926–2013). До 25-річчя заснування Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України (м. Київ, 18 листопада 2016 р.) . . . . . . 375

Список скорочень . . . . . . 381

Contents . . . . . . 382