к. і. н. ГИРИЧ Ігор Борисович

Закінчив вечірнє відділення історичного факультету Київського університету ім. Т. Г. Шевченка (1987). Протягом 1979‒1989 рр. працював у відділі публікації та використання документів ЦДІА України у м.Києві. Від 1989 р. — на посаді молодшого наукового співробітника Археографічної комісії АН УРСР, а з реорганізацією останньої у 1991 р. — в Інституті української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. Від 2002 р. — завідувач відділу. Вчене звання — старший науковий співробітник (2006).

Протягом 1990-х‒початку 2000-х років активно досліджував життя і діяльність М. Грушевського, присвятивши цій проблемі близько 50-ти статей. У 1995 р. захистив кандидатську дисертацію “Архів М. Грушевського як джерело до вивчення діяльності визначних постатей українського руху (М. Грушевський, С. Єфремов, В. Липинський, М. Василенко)” в Інституті української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. Член-кореспондент УВАН (США, 1998). Дійсний член НТШ (2005). Редактор часописів “Старожитності” (1992–1995), “Генеза”, “Український археографічний щорічник”, “Пам’ятки України”, “Історія в школах України”, “Хроніка 2000”, “Молода нація”, “Україна модерна”, “Пам’ять століть”.

Автор понад 400 опублікованих статей, рецензій (Див. Ігор Борисович Гирич. Бібліографія. — Київ, Український письменник. — 2012. — 75 с.) в галузі досліджень націєтворчих процесів в Наддніпрянській Україні ХІХ – початку ХХ ст., загальнотеоретичних проблем розвитку українського руху, наукової спадщини М. Грушевського, В. Липинського. В. Антоновича, О. Кониського, С. Єфремова, києвознавства тощо. У більш ніж 200 виданнях виступив як редактор, упорядник та організатор видання.

Протягом 1995–2012 рр. брав участь у понад 25 наукових конференціях (в т.ч. і міжнародних), присвячених роковинам М. Грушевського, В. Антоновича, С. Єфремова, М. Біляшівського, В. Липинського, Я. Дашкевича та ін.

Фахівець з проблем історії культури та політичної думки, джерелознавства, передусім епістолології, історіографії, зокрема грушевськознавства, липинськознавства, києвознавства.

Окремі видання:

Епістолярна спадщина Михайла Грушевського: (Покажчик до фонду № 1235 у ЦДІА України у м.Києві). — К., 1996. — 108 с.

Видання україномовних епістолярних джерел кінця ХІХ – середини ХХ ст.: Методичні рекомендації. — К.: УДНДІАСД, 2000. — 48 с. — (Серія: “Проблеми едиційної та камеральної археографії: історія, теорія, методика”. — Вип. 38). — У співавторстві з В. Ляхоцьким.

Історія України нового часу в сучасній шкільній освіті. — К.: ВД “Стилос”, 2009. — 63 с.

Концептуальні проблеми висвітлення історії України ХІХ–ХХ ст. в сучасних шкільних підручниках: (Збірка газетних і журнальних статей за 2007–2009 рр.). — К.: Грамота, 2009. — 66 с.

Чому необхідно переосмислювати минуле? — К., 2010. — 44 с. — (Серія: “Політична освіта” / Фонд Конрада Аденауера. — Вип. 16). — У співавторстві з Ю. Шаповалом.

Історичні причини наших поразок і перемог. — Львів: Літературна агенція “Піраміда”, 2011. — 140 с.

Київ в українській історії: [Києвознавчі статті]. — К.: Смолоскип, 2011. — 304 с.; іл.

Концептуальні проблеми історії України ХІХ. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2011. — 224 с.

Між наукою і політикою: Історіографічні студії про вчених-концептуалістів: [Зб. статей про В. Антоновича, О. Кониського, С. Єфремова, А. Жука, В. Вернадського, О. Левицького, М. Брайчевського, Я. Дашкевича]. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2012. — 488 с.

Персональний сайт: http://www.i-hyrych.name