4–6 липня 2019 року в Королівському університеті Белфаста (Queen’s University Belfast), що у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії, відбулася міжнародна наукова конференція «Holy Wars and Sacred States: Religious Conflict, the State, and Sacred Power in Early Modern Europe» («Священні війни та святі держави: релігійний конфлікт, держава і священна влада в ранньомодерній Європі»), під час якої виступила також представниця НАН України.
Захід проводився в рамках проекту «War and the Supernatural in Early Modern Europe» («Війна і Надприродне в ранньомодерній Європі»), який курує старший лектор Школи історії, антропології, філософії і політики Королівського університету Белфаста доктор Ієн Кемпбел (Dr. Ian Campbell). Фінансову підтримку проєкту надає Європейська дослідницька рада (European Research Council). Конференція мала на меті переосмислити Тридцятилітню війну (1618-1648 рр.) та події довкола неї у широкому хронологічному й географічному вимірах під кутом зору політичної, соціальної, релігійної та інтелектуальної історії.
У центрі обговорення опинилися такі питання:
– Чи завжди релігійні конфлікти були інспіровані лише ірраціональними, фанатичними намірами, чи все ж мали матеріальний аспект для сторін-учасниць?
– Наскільки відрізнялися підходи військових і переговорників у таких конфліктах?
– Як ранньомодерні нації поєднували боротьбу за державу та боротьбу за Бога?
– Наскільки християнський міленалізм, конфесійна ортодоксальність і патріотизм поєднували правителів і їхніх підданих у таких конфліктах?
– Чи можна відокремити секулярну мотивацію від релігійної у релігійній культурі?
– Чи узгоджувалося утворення сфер людського життя, вільних від Бога, з привласненням державою секулярної влади?
У заході взяли участь понад 30 учених із наукових і освітніх закладів Сполученого Королівства (Оксфордського університету, Університетського коледжу Лондона, Королівського університету Белфаста), Італії (Третього університету Рима, Університету Болоньї, Університету імені Ґабріеле Д’Аннунціо), Ірландії (Університетського коледжу Дубліна, Ворицького університету), Австрії (Інсбруцького університету імені Леопольда І Франца), Німеччини (Вільного університету Берліна, Вюрцбурзького університету) та США (Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі, Прінстонського університету, Аппалацького державного університету, Колґейтського університету).
Україну на цій конференції представляла докторант і старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України кандидат історичних наук Світлана Потапенко. Дослідниця виголосила доповідь «“Now, I will fight for our Orthodox faith…”: religion, war and diplomacy of Bohdan Khmelnytsky in the years of 1648-1657 (on the basis of published sources)» («“Тепер я буду воювати за віру нашу православну”: релігія, війна і дипломатія Богдана Хмельницького у 1648-1657 рр. (на основі опублікованих джерел)»).
Доповідачка проаналізувала понад 300 листів Богдана Хмельницького, написаних до правителів Речі Посполитої, Московської держави, Кримського ханства, Молдавії, Валахії, Трансильванії, Швеції, Бранденбурґа-Прусії та Священної Римської імперії. Кореспонденцію публіковано у збірниках джерел «Воссоединение Украины с Россией» (т. 2, 3; состав. П. И. Павлюк та др.; М., 1953), «Документи Богдана Хмельницького» (упоряд. І. Крип’якевич та І. Бутич; К., 1961), «Джерела з історії Національно-визвольної війни українського народу 1648-1658 рр.» (т. 1-4; упоряд. Ю. Мицик; К., 2012-2015) та «Переписка гетманов Левобережной Украины с Москвой и Санкт-Петербургом. 1654-1765 гг.» (т. 1 «Гетманство Богдана Хмельницкого. 1654-1657 гг.», состав. Е. Рычаловский; М., 2017). У доповіді було враховано дослідження з історії ранньомодерної Української держави, котрі здійснюються в Інституті української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України (Ю. Мицик, В. Брехуненко, Я. Федорук) та Інституті історії України НАН України (В. Смолій, Т. Чухліб, В. Горобець, А. Гурбик).
Кандидат історичних наук Світлана Потапенко дійшла висновків, що Богдан Хмельницький проводив далекоглядну та прагматичну зовнішню політику, оцінюючи, в першу чергу, військову міць і політичну вагу, а не релігійну ідентифікацію потенційних союзників у війні з Польщею. В його дипломатичній кореспонденції релігійна риторика відігравала підпорядковану, другорядну роль. Лише у листах до московського царя Олексія Михайловича гетьман маніпулював мотивом «однієї православної християнської віри» для досягнення власних військово-політичних цілей.
Доповідь було обговорено на сесії «Diplomacy and the Holy War» («Дипломатія і священна війна»), яку очолював професор політології Колґейтського університету доктор Ной Даубер (Dr. Noah Dauber). На сесії також виступили дослідник із Інсбруку Маркус Дебертоль (Markus Debertol) та аспірантка Королівського університету Белфаста, учасниця проекту «Війна і Надприродне в ранньомодерній Європі» Карі Шульц (Karie Schultz). Під час дискусії висловлювалася думка про необхідність ширшого компаративного контексту для дослідження ранньомодерної історії України.