19 жовтня 2023 року відбулася Міжнародна наукова конференція «Культурні цінності та суспільні практики в період російсько-української війни». Організаторами її були Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, відділ джерелознавства новітньої історії України; Інститут історії України НАН України, Центр дослідження історико-культурної спадщини України; Національна спілка краєзнавців України; Музей видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького.
Із привітаннями та вступним словом до учасників конференції звернулися: Валерій Смолій – академік, директор Інституту історії України НАН України, Георгій Папакін – доктор історичних наук, директор Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України; Валентина Піскун – голова оргкомітету конференції, докторка історичних наук, професорка, Ростислав Карандєєв – доктор філософії, виконувач обов’язків Міністра культури та інформаційної політики; Денис Свириденко – завідувач кафедри ЮНЕСКО з наукової освіти педагогічного факультету Українського державного університету імені Михайла Драгоманова.
Науково-комунікаційний захід проводився в поєднанні: он-лайн та оф-лайн. Під час конференції розглядалися практики збереження культурних цінностей в умовах повномасштабного вторгнення Росії на територію України та історичний досвід подібних практик, які вчиняли російські окупанти на території України в минулому. Також акцентувалася увага на питанні обліку втрачених культурних цінностей, механізмах можливого їх повернення в країну походження. Особлива увага зосереджувалася на збереженні музейних колекцій й архівів в умовах ведення воєнних дій.Аналізувалася діяльність державних інституцій, громадських організацій та волонтерів по захисту й збереженню культурних цінностей в умовах війни.
Повномасштабне вторгнення російських військ в Україну, руйнування її інфраструктури спричинило до значних негативних суспільних наслідків. У доповідях аналізувалися практики втечі від воєнного насилля: біженці, вимушені переселенці: особливості соціальної адаптації; зосереджувалася увага на необхідності посилення роботи державних і громадських інституцій з українською діаспорою та актуальні проблеми шкільної освіти.
На важливості збереження архівних документів, їхньої цифровізації наголошували: Ярослав Файзулін, кандидат історичних наук, директор Центрального державного історичного архіву України в м. Києві; відомий дослідник історії українсько-єврейських взаємин Алік Гомельський (Канада), засновник і президент Асоціації міжнародної історії та політичних наук (AIHPS), старший радник Центру східноєвропейської демократії (CEED). Діяльності українських музеїв під час війни були присвячені доповіді: Світлани Панькової, кандидатки історичних наук, завідувачки історико-меморіального музею Михайла Грушевського м. Київ, Ольги Гураль кандидатки історичних наук, директорки Музею видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького м.Київ; Олександра Кучерука, завідувача відділом, Національний музей історії України, м. Київ; Владислава Безпалька, старшого наукового співробітника, Національний музей історії України, м. Київ.
Суспільні практики в умовах війни аналізували в своїх доповідях: Валентина Піскун, докторка історичних наук, професор, завідувачка відділом джерелознавства новітньої історії України, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України; Лариса Житник, голова українського земляцтва «Водограй» (м. Сілламяе, Естонія); Володимир Ковальчук, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України; Поліна Барвінська, докторка історичних наук, професорка кафедри історії України Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського (м. Одеса); гостьова дослідниця Лейбніц-Інституту східно- та південно-східноєвропейських досліджень (м. Реґенсбурґ, ФРН).
На необхідності збереження української ідентичності закордонних українців та протистоянні російській пропаганді за межами України наголошували доповідачі: Людмила Мазука, кандидатка історичних наук, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, старший науковий співробітник відділу етнополітології; Наталія Рева, кандидатка історичних наук, студентка, бізнес-школа м. Санкт Гален (м. Санкт Гален, Швейцарія).
Актуальні проблеми історико-культурної спадщини України у викликах війни окреслювали: Руслана Маньковська, докторка історичних наук, професорка, Інститут історії України НАН України, керівник Центру досліджень історико-культурної спадщини України Відділу історії України другої половини ХХ; Галина Денисенко, кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця, Центр дослідження історико-культурної спадщини України. Інститут історії України НАН України; Тетяна Катаргіна, кандидатка історичних наук, Інститут історії України НАН України, старший науковий співробітник Центру досліджень історико-культурної спадщини України Відділу історії України другої половини ХХ ст.; Наталя Ковпаненко, кандидатка історичних наук, Інститут історії України НАН України, наукова співробітниця Центру досліджень історико-культурної спадщини України та ін.
Про злочини російських більшовиків щодо українського суспільства в минулому й порівняння з нинішніми практиками доповідала Тетяна Шептицька, кандидатка філологічних наук, заступник генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника “Биківнянські могили”.
Загалом було заслухано 24 доповіді та повідомлення. Проте деякі доповідачі не змогли приєднатися з технічних причин. І в виступах неодноразово звучало побажання про те, що Президії НАН України, адміністрації інститутів слід звернути увагу на технічне забезпечення, що особливо важливо в умовах посилення впливів російської пропаганди на українське суспільство.
