Попри війну наші археографи продовжують плідно працювати, готуючи затребувані суспільством видання.

Джерельне видання висвітлює найактуальнішу в сучасних умовах проблему – формування національного складу земель Сходу та Півдня України (колишніх Вольностей Війську Запорозького Низового) після ліквідації Запорозької Січі та Кримського ханату. За імперською легендою це була так звана «Новороссія», пустка, засвоєна росіянами. Саме цю частину території України сучасні імперські ідеологи вважають «своєю», «подарованою Україні більшовиками».

Мовою писемних джерел упорядники видання – відомі фахівці з історії України XVII–XVIII ст. В. Брехуненко, П. Бойко, А. Заяць, О. Амеліна доводять всю хибність таких історіографічних легенд. Саме українське населення, як свідчать документи Азовської та Новоросійської губернських канцелярій, ордери, списки, реєстри, описи та ін. джерела засвідчують виняткову роль запорозької спадщини у залюдненні Сходу та Півдня України на межі XVII–XVIII ст., провідну роль українців у цьому процесі.