Початок цієї осені ознаменувався виходом у науковий світ другого тому бібліографічно-довідкового видання «Рада» ‒ щоденна українська газета Наддніпрянщини. Покажчик змісту (1909‒1910 роки). Том ІІ. Київ: Темпора, 2026. 1200 с. Це черговий том із серії чотиритомного видання. Він підготовлений науковими співробітниками нашого Інституту – Інною Старовойтенко і Юлією Горбач та виданий видавництвом «Темпора» – багатолітнім партнером Інституту, видавцем як першого тому зазначеного видання, так і багатьох інших джерелознавчих наукових праць наших співробітників.
До другого тому увійшли описи усіх матеріалів єдиної щоденної газети газети Наддніпрянщини за 1909–1910 рр. Різножанрові й різнотематичні газетні масиви систематизовані за тематично-хронологічним критерієм та інтегровані у десять розділів, кожен з яких має структуру, відповідну його тематиці. У покажчику відображені усі жанри газетних матеріалів: редакційні, публіцистичні, тематичні статті (на суспільно-політичні, історичні, культурно-освітні, соціально-економічні теми), художні й поетичні твори, біографічні й бібліографічні нариси. Інтегровані й матеріали усіх газетних рубрик (від хроніки щоденних подій до тематичних), комунікаційні матеріали редакції, рекламні оголошення й оповістки.
Інформаційні масиви, систематизовані у покажчику, є цінним історичним джерелом для дослідження доби українського націє творення, її основаних завдань, змісту, учасників, для розуміння цінностей і мотивацій покоління українства поч. ХХ ст., яке відстоювало свою національну ідентичність в умовах колоніального буття. У передмові до книги відображена історія української газети за вказане дворіччя: її утвердження в інформаційному просторі Наддніпрянщини як основного національного видання, широкої інформаційної платформи для висловлення українцями національних потреб, формулювання завдань, для широких презентацій національних здобутків у різних сферах суспільного, соціально-економічного, культурно-національного життя, життєписів і заслуг відомих українців (письменників, науковців, мистців). Газета стала й засобом для відстоювання українцями власних національних позицій, для протистояння віковим імперським наративам, які спотворювали нашу історію, присвоювали собі здобутки української культурної й літературної спадщини, вели жорстку інформаційну війну з будь-якими проявами українського національного життя. Українська газета стала платформою і для ведення полеміки, численних дискусій з ідейними опонентами, українофобами і своїми ж українцями. Дане видання стане інформаційним маршрутом для розширення і поглиблення досліджень тенденцій українського національного руху, відображення ідейної боротьби українців поч. ХХ ст. за власні національні права в умовах російської імперської окупації.
Другий том фундаментального видання вийшов напередодні 120-літнього ювілею: перше число «Ради» побачило світ 15 вересня 1906 р. у Києві, і газета виходила до початку Першої світової війни. Задум створити опис усіх матеріалів газети зародився в українців одразу після її адміністративного закриття влітку 1914 р. За працю узявся А. Ніковський, останній редактор газети «Рада» (1913–1914). Частину матеріалів він описав, але доля його рукопису залишається невідомою. У 1970–1980-ті роки матеріали газети «Рада» ретельно вивчав і описував відомий бібліограф і джерелознавець Ю. П’ядик. Він створив цілу рукописну картотеку, яка зараз зберігається у фондах відділу рукописних фондів та текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.
Ідея створити книжкове видання з описом усіх матеріалів української газети народилася у наукових колах нашого Інституту у ході підготовки корпусних видань: взаємного листування видавця «Ради» Є. Чикаленка з її авторами, співробітниками, редакторами – П. Стебницьким, С. Єфремовим, А. Ніковським, В. Винниченком. Упорядкування епістолярію, який за хронологією співпадав із роками виходу «Ради», спонукав дослідників постійно звертатися до газети як до основного джерела для розкриття сюжетів листів, у яких йшлося про конкретні статті, матеріали, дискусії, ситуації, авторів української газети. Часто такі пошуки були тривалими і займали багато часу, бо треба було вчитуватися у зміст кожного номера, аби розкрити конкретну загадкову історію того чи іншого листа. І тоді народився задум створити покажчик газетних матеріалів, який би значно полегшив шляхи наукового пошуку і став би своєрідним ключем для усебічного використання джерельного потенціалу першої щоденної української газети Наддніпрянщини. Сподіваємося, що дане видання, на яке було витрачено роки науково-упорядницької праці, виконає покладену на нього місію, і стане справжнім помічником для дослідників різних галузей.