В рамках науково-практичного проекту по відзначенню першої згадки про місцевість, де згодом виникли села Вигурівщина і Троєщина, а зараз існує великий житловий масив столиці України Вигурівщина-Троєщина, Управлінням культури Деснянської районної адміністрації у місті Києві 6 жовтня 2026 р. відбулася науково-практична конференція «Від усобиці до злагоди: 1000 років мирної угоди Ярослава Мудрого та Мстислава Хороброго». Лейтмотивом заходу був акцент на важливості в житті людства мирного розвитку, подолання непорозумінь і конфліктів, недопущення агресії і війни. Позитивним моментом наукової конференції були висококваліфіковані виступи безпосередньо працівників Управління. Так, керівник Управління культури, кандидатка мистецтвознавства Марія Григор’єва звернулася до теми необхідності збереження історичної пам’яті в житті української нації, Тетяна Демянко зупинилася на важливій темі пошуку археологічних артефактів, опрацювання їх і використання отриманих знань для їх популяризації у вигляді туристичних екскурсій, Євген Мельник розповів про практику дипломатичного життя, механізм подолання конфліктів в давній Русі. На засіданні учасники мали можливість подивитися фільм «Городець-Пісочний», підготовлений Дмитром Горбатюком і відомим київським археологом, кандидатом історичних наук Михайлом Сагайдаком.

На конференції з доповіддю «Городок Пісочний в історії давньої Русі» виступив академік АН вищої школи, доктор історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії і джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України Олександр Головко. Доповідач розповів про епоху, коли на горизонті життя держави Русь, появилася фортеця – Городок Пісочний, звернув увагу, що перша згадка фіксує важливу подію – завершення в 1026 р. тривалої міжкнязівської війни, яка точилася з 1015 р. Олександр Борисович розповів про військову роль фортеці, про виникнення тут князівської резиденції Радосинь або Рай, про появу наприкінці 1239 р. в районі Городця монгольського війська наближеного хана Бату хана Менгу. Доповідач звернув увагу на необхідність створення в районі села Троєщина заповідної зони, важливість, враховуючи тисячолітню історію місцевості, створення в Деснянському районі історико-краєзнавчого музею, підкреслив необхідність подальшої популяризації важливої події в минулому нашої країни – тисячоліття першої згадки фактично про Вигурівщину і Троєщину в джерелах.