8 жовтня 2015 р. в Національному заповіднику “Софія Київська” відбулась Друга міжнародна наукова конференція “Крим в історії України”, присвячена 160 й річниці капітуляції Росії у Кримській війні. Конференція була організована і проведена заповідником спільно з Інститутом української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України. В ній взяли участь учені з України, Польщі, Німеччини та Канади.
Конференцію вітальним словом відкрила генеральний директор Національного заповідника “Софія Київська” Неля Михайлівна Куковальська, яка відмітила важливість як історичних досліджень різноманітних питань з кримознавства, так і питань пам’яткоохоронної діяльності в Криму, що особливо важливо в умовах російської окупації півострову, під яку потрапила і пам’ятка Національного заповідника “Софія Київська” – музей “Судацька фортеця”.
Також з вітальним словом до учасників конференції звернувся директор Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України доктор історичних наук Георгій Володимирович Папакін, який також наголосив на важливості для української гуманітаристики досліджень з історії та культури Криму та побажав учасникам успішної й конструктивної праці.
Наступним етапом засідання стала презентація упорядниками-редакторами Д. Гордієнком та В. Корнієнком 1-го випуску наукової збірки “Наш Крим”. Збірка присвячена питанням кримської історії в українському контексті з часів античності до сьогодення. Oсновна частина статей розкриває незнані сторінки з історії та культури кримських татар, українсько-кримських відносин ранньомодерного часу, історії півострова часів першої російської окупації Криму 1783–1917 рр. Окрему групу складають публікації писемних та речових джерел з історії Криму та кримознавства.
Тематика доповідей конференції охоплювала широке коло проблем з історії та культури Криму.
Одним з найактуальніших питань сучасного кримознавства є пошук та введення в науковий обіг джерел з історії та культури Криму, насамперед Кримського Ханату. Цій темі, а саме проблемі реконструкції (конструкції) дипломатарію Кримського Ханату й була присвячена доповідь Г. Папакіна. Дослідник окреслив коло найголовніших проблем, пов’язаних як з пошуком, так і відчитанням та археографічним опрацюванням цих джерел.
Джерелознавчій тематиці була присвячена й доповідь І. Синяка. Безпосередньо дослідник торкнувся питання договорів (інструментів) між Кримським Ханатом та Запорізькою Січчю як історичного джерела, показав їх функціонування та джерелознавчий потенціал.
Значний блок складали доповіді присвячені титульній темі конференції – Кримській війні (П. Потульницький, А. Скрипник та інші). В цій темі науковці показали новий, власне український погляд на події, намітили точки дотику в дослідженнях з історії Криму XIX ст. в контексті історії України.
Цікавими і змістовними були доповіді присвячені дослідженням з історії Криму доби середньовіччя. Це питання історії та культури Херсонеса, інших візантійських міст та генуезьких колоній у Криму (А. Домановський, Д. Гордієнко, І. Марголіна, О. Господаренко, М. Тимошенко та інші). Окрему групу складають доповіді (Н. Нікітенко, В. Корнієнко), присвячені кримським сюжетам у стінописі Софії Київської – зображенням херсонеських святих: Римських Пап Климента та Мартіна, єпископа Капітона.
Як і в першій конференції, важливим напрямком роботи є кримськотатарська тематика. Серед цих доповідей вирізняється виступ Я. Пилипчука, який зосередив увагу на питаннях боротьби Кримського Ханату за свою незалежність в останні роки його незалежності.
На завершення конференції в соборі Св. Софії Київської В. Корнієнком була проведена екскурсія, в яких учасники конференції не лише ознайомились з цією величною давньоукраїнською пам’яткою архітектури та монументального мистецтва всесвітнього значення, а й з новими дослідженнями та дискусійними питаннями сучасного софієзнавства.
За підсумками конференції планується опублікувати другий випуск збірки “Наш Крим”.