Конференція “Україна в Другій світовій війні: проблеми і перспективи дослідження історичних джерел” – післямова


15 жовтня 2015 року в Інституті української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України відбулася конференція “УКРАЇНА В ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ: проблеми і перспективи дослідження історичних джерел”.

Зі вступним словом до учасників звернувся директор Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, доктор історичних наук Г. В. Папакін. Він підкреслив важливість дослідження періоду Другої світової війни з огляду на його багатогранність, контроверсійність багатьох аспектів, значну фальсифікацію в радянській історіографії багатьох подій і процесів та зупинився на необхідності більшого дослідження іншомовних джерел цього періоду, зокрема німецьких і румунських.

Учасники розглянули питання ідеологічної складової війни нацистської Німеччина проти СРСР, на вістрі якої був Оперативний штаб райхсляйтера Розенберґа, примусової праці та перебування українських в’язнів у нацистських концтаборах, обговорили методику досліджень документів про церковне життя в Україні у період Другої Світової війни (1939–1945 рр.).

Найбільше доповідачі зосередилися на різноманітних аспектах руху опору в Україні, зокрема, специфіці архівування та зберігання документів в УПА, бойовому шляху окремих персоналій та підрозділів УПА, ОУН. Також була розглянута структура агентурних справ НКВС-НКДБ-МДБ-КДБ УРСР проти членів ОУН і УПА, інформаційний потенціал архіву ОУН у Києві щодо подій Другої світової війни та слідчої справи на радянського резидента у Києві Івана Даниловича Кудрі.

За підсумками конференції ухвалено наступні рекомендації:

1. Актуалізувати вивчення джерел іншомовного походження, що зберігаються у державних архівах України, що дасть можливість ширшого бачення повсякденної історії окупації України в ході Другої світової війни.

2. З метою концептуального осмислення історії Другої світової війни започаткувати широке обговорення термінологічно-категоріального апарату, що усталився в наукових колах.

3. Запропонувати Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України спільно з відповідними міністерствами та відомствами започаткувати корпусне видання агентурних справ та інших джерел такого ж типу (на електронних носіях).