У вівторок 16 травня (вівторок) у Національному музеї історії України у Другій світовій війні пройде пам’ятний захід та інтерактивна дискусія до Дня ромського спротиву націонал-соціалітичним режимам в роки Другої світової війни (Romani Resistance Day).
До відзначення цієї дати Україна долучається вперше.
Організатори заходу “Повстання проти смерті. Пам’ятний захід та інтерактивна дискусія до Дня ромського спротиву (європейські практики і український вимір)” – Національний музей історії України у Другій світовій війні, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України та Платформа для змін “Ре:Дизайн”.
Подія відбудеться за участі музейників, науковців, ромської інтелігенції та ромських молодіжних активістів з різних регіонів України з 14.00 до 16.30.
У програмі:
14.00-14.40 – Ромська тематична екскурсія експозицією (Олександр Пастернак).
14.40-17.00 – заплановані до обговорення повідомлення від спікерів:
Михайло Тяглий (Київ) – Про академічний вимір теми Ромського спротиву. Вступне слово.
Тетяна Сторожко (Київ) – Romani Resistence Initiative та кейс Раймонда Гюрема.
Альона Казанська (Чернігів) – Romani resistence and human rights.
Максим Флора (Білгород-Днісровський) – International Romani resistence – сучасний європейський досвід.
Анастасія Гапієнко (Чернігів) – Перші результати пошукової роботи серед розсекречених документів чернігівського регіонального архіву СБУ по темі нацистського геноциду ромів на Чернігівщині.
Ірина Моторна (Одеса) – архівні документи про випадки спротиву і стратегії рятування під час депортацїї ромів до Трансністрії.
Раїса Набаранчук (Бровари) – Родинний досвід спротиву.
Роман Блажан, Наталія Зіневич (Київ) – Зйомки документального фільму про геноцид ромів на Чернігівщині – про концепцію і перший етап роботи. Демонстрація тизеру.
Петро Русаненко (Київ) – Відеоінтерв’ю. Тизер фільму “Пам’ятати”.
Олександр Пастернак, Володимир Яковенко (Київ; Кропивницький) – Інтерактивний тренінг на основі книги “Акварелі” – від музейної ініціативи до мережевого проекту. Обговорення проекту.
Модератори: Михайло Тяглий та Наталія Зіневич.
Історична довідка:
Ромський опір – історична назва подій, що сталися 16 травня 1944 р. У таборі Аушвіц (Освенцим)-II-Біркенау (Польща). Один з його секторів – B-IIe нацисти назвали «Циганським табором» (Zigeuner Lager). Тут разом утримували ромських дітей, чоловіків і жінкок.
За планами нацистів, у ніч з 2 на 3 серпня 1944-го всі ув’язнені “Циганського табору” мали загинути в газових камерах. Однак 15 травня учасники діючого в Аушвіці підпільного руху попередили ромів про плани нацистів. Наступного ранку роми зустріли есесівців барикадами та з саморобною зброєю в руках. Таким чином їм вдалося відстрочити дату страти до 2 серпня. Як відомо, саме 2 серпня стало офіційним Міжнародним днем вшанування жертв Ромського Голокосту – тієї ночі в газових камерах Аушвіцу було знищено 2897 ромів. А 16 травня, відповідно, увійшло в історію як день протистояння і жаги до життя.
“Про ромський опір, зокрема протистояння нацизму з його расовими утисками та позбавлення прав, історики говорять не лише в контексті повстання в Аушвіцу-Біркенау. Рома та сінті з самого початку Другої світової війни виступали проти дискримінації, боролися за свої права, і зрештою – за життя”, – зазначають на сторінці події у Фейсбуку організатори заходу.
__________________________
Докладне дослідження теми з коментарями експертів, історичними довідками та історіями – у статті “День Ромського опору: протест, мужність, єднання, сила життя”.