Побачив світ каталог книжкової колекції Митрополита Володимира (Сабодана)

До Дня слов’янської писемности і культури Фондом пам’яті Блаженнішого Митрополита Володимира випущене наукове видання “Колекція Митрополита Володимира (Сабодана): рукописи, стародруки і рідкісні видання. Каталог” (Київ 2017, 504 с., іл.), упорядковане Станіславом ВОЛОЩЕНКОМ.

Робота, яка вийшла у світ, є одним з культурно-просвітницьких і видавничих проектів, які реалізовуються Фондом пам’яті Блаженнішого Митрополита Володимира: каталог створений з ініціативи та за благословенням Митрополита ОЛЕКСАНДРА (Драбинка), який на сьогодні, згідно Розпорядження святої пам’яті Блаженнішого Митрополита ВОЛОДИМИРА, є зберігачем і розпорядником його спадщини.

Оприлюднення колекції Митрополита Володимира слугує одним із аспектів увіковічнення його святої пам’яті, адже будучи залюбленим в українську культуру та минувшину, він зібрав безцінну збірку давньої книги, наукові описи якої дають змогу скласти більш повну історичну мапу українського книговидання. Каталог книжкової збірки очільника Церкви за часів незалежності України видається вперше.

Видання рекомендоване до друку Вченою радою Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського Національної академії наук України.

Робота за своїм характером є науковим виданням з чималою кількістю ілюстративного матеріалу. Наукове редагування текстів здійснила відома українська вчена, дослідниця давньої української рукописної та стародрукованої книги, кандидатка історичних наук, доцентка кафедри світової історії нового та новітнього часу Українського Католицького Університету (м. Львів) п. Віра ФРИС. Видання прорецензоване провідними українськими книгознавцями, кандидатками історичних наук п. Наталією БОНДАР (завідувачкою відділу стародруків та рідкісних видань Інституту книгознавства Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського) та п. Оленою ГАЛЬЧЕНКО (старшою науковою співробітницею відділу кодикології та кодикографії Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського). Високо оцінила каталог й авторка передмови, дослідниця стародруків, директорка Музею книги і друкарства України п. Валентина БОЧКОВСЬКА.

У каталозі вміщені науково-бібліографічні описи 129 рукописів, а також стародрукованих і рідкісних видань XVI-ХІХ сторіч із колекції Блаженнішого Митрополита Володимира (Сабодана), а також різного роду покажчики і бібліоґрафія. Видання вводить у науковий обіг новий книгознавчий матеріал, який може бути джерелом для історико-книгознавчих досліджень та різнобічних гуманітарних студій.

Зібрана колекція репрезентує інтелектуально-духовний запит Митрополита. Подібні бібліологічні описи вводять у поле зору досі невідомі або мало відомі пам’ятки писемності та друку, доповнюють знання про розвиток книжної справи, загальної та церковної історії, особливості соціальних взаємин, щоденного побуту людей, для яких ці рукописи і друки були елементом культурної дійсності.

У Каталозі також описано книги, подаровані Блаженнішим Володимиром у червні 2007 року Інституту рукопису та відділу стародруків і рідкісних видань Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського.

Найдавнішими рукописами колекції є Житія і Служби преподобних Зосими та Саватія Соловецьких 2-ої пол. XVII ст. та Поменник із с. Нове Місто, писаний у кін. XVII–2-ій пол. ХІХ ст. Стародруків, описаних у каталозі, нараховується 88 одиниць – це видання XVI сторіччя (2 примірники), XVII сторіччя (18 примірників), XVIII сторіччя (62 примірники) та першої третини XIX сторіччя (6 примірників). Географія друку найрізноманітніша: від Острога, Києва, Львова, Єни до Могильова, Почаєва, Чернігова, Москви, Клинців і Венеції. Загалом в українських землях видано 62 примірники, у Росії 22 примірники, у білоруських землях 2 примірники, в Італії (Венеція) та Німеччині (Єна) по одному примірникові.

Окрасою Каталогу є описи найдавніших пам’яток. У нашому випадку це Новий Завіт і Псалтир, видані в Острозі Іваном Федоровичем 1580 року і Pantheologiae 1585 року авторства ченця-домініканця Raynerio (?–1351) з італійської Пізи. Не менш цікавою є московська Тріодь пісна 1621 року, подарована московським царем Михайлом Романовим Київському Пустинно-Миколаївському монастиреві за ігуменства Серафіона Більського у 20–30 рр. XVII сторіччя; два примірника першого видання київської Тріоді пісної 1627 року та першого видання Апостола 1639 року з львівського видавництва Михайла Сльозки. Описано також другу та третю частину Требника 1646 року, примірник якого походить з Лохвиці, що на Полтавщині, ошатно оформлені Труби на дні нарочитих празників 1669 року авторства печерського архімандрита Інокентія Гізеля (1600?–1683), описи київських печер, створені німецьким істориком і богословом Йоганом Гербінієм (1627–1676) (Religiosæ Kiiouiensium cryptæ), які вийшли у Єні 1675 року, а також три видання Патерика печерського 1678, 1762, 1814 років.

У каталозі вміщені описи п’яти примірників Біблії, виданої у Москві у 1757, 1762 та 1797 роках. Окрім православних і римо-католицьких видань, описано й унійні (греко-католицькі), це львівські ставропігійські друки Тріоді пісної 1717 року, Апостола 1719 року, три примірники Євангелія 1722 року, Тріоді цвітної 1746 року, Тріоді пісної 1753 року, Служебника 1759 року, Октоїха 1765 року та Апостола 1772 року; серед почаївських унійних друків бібліографічною рідкістю є Каноник 1776 року. Представлені також видання старообрядців: Паренезис Єфрема Сиріна та повчання Авви Дорофея 1787 року, Подорож до святих місць 1788 року, авторства Василя Григоровича-Барського (1713–1785), Псалтир 1791 року, виданий у Клинцях, а також Альфа і Омега 1788 року, друкована супрасльськими монахами-василіанами для старообрядців.

Рідкісних видань (1831–1914 рр.) налічується тридцять. Це переважно книги богослужбового характеру: Біблія, Євангелія, Псалтирі, Часослови, Служебник, Missale Romanum та ін. Серед рідкісних книг представлене фундаментальне видання Acta Sanctorum, яке друкувалося у Парижі, Римі та Брюсселі у 1845–1940 роках, цікавим також є прижиттєве видання поезій Віктора Гюго (1802–1885) Les Feuilles 1835 року.

Екземпляри каталогу будуть подаровані науковим бібліотекам і музеям України, а також закордонним науковим інституціям. Планується низка презентацій в Україні та за кордоном, тим самим популяризуючи українську науку, культуру та книжність.

Перша презентація планується у Національному заповіднику “Софія Київська”.

Прес-служба Митрополита Переяслав-Хмельницького і Вишневського Олександра.