Радіопередача про освітньо-наукову діяльність українців в Чехословаччині міжвоєнного періоду

Після поразки української революції 1917-1921 років, величезна маса українців, в більшості вихідців з українських земель під владою більшовиків, змушена була покинути свою Батьківщину і податися у світ.
Українські емігранти осідали у Польщі, Німеччині, Франції та інших країнах. Однак найсприятливіші умови для них були створені у Чехословаччині, держави, яка виникла після І світової війни? і чий президент Томаш Масарик симпатизував українській справі.

Cаме в 20-30-тих роках у Чехословаччині, можливо найбільш демократичній країні тогочасної Європи, буйним цвітом розквітала українська культура та наука. Якраз тут українці мали три власні вищі навчальні заклади, в той час як у Польщі вони не мали жодного університету, а в УРСР освіта та наука, перебувала під тотальним контролем, а українську інтелігенцію безпощадно знищувалося.

Група професорів Українського Вільного Університету в Празі (1926).

Про українську еміграцію та освітньо-наукову діяльність українців в Чехословаччині журналіст “Польського радіо” Назар Олійник розмовляв з істориком Дмитром Гордієнком з Інституту української археографії і джерелознавства імені М. С. Грушевського Національної академії наук України.