7 вересня 2017 року у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї відкрилася виставка колекції відомого українського науковця – члена комісії з вивчення старообрядства при Міжнародному комітеті славістів, старшого наукового співробітника відділу джерелознавства нової історії України Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України доктора історичних наук Сергія Васильовича Таранця, який займається дослідженням історії та культури старообрядства не лише в Україні, а й у Росії, Білорусі, Молдові та інших країнах світу.
Вчений є організатором і відповідальним редактором семи збірників наукових праць і матеріалів “Старообрядська культура та сучасний світ”, у яких висвітлюються різні проблеми, пов’язані з вивченням старообрядства, а також керівником і активним учасником низки міжнародних наукових конференцій, присвячених старообрядству, й організатором понад 100 наукових експедицій із вивчення старообрядської культури, зокрема на Поділлі. У 2012–2013 рр. С. В. Таранець видав фундаментальну монографію “Старообрядство в Російській імперії наприкінці ХVII – на початку ХХ століть”, яка виводить старообрядознавство на якісно новий рівень пізнання.
Зібрані в ході експедиційної роботи матеріали покладено в основу колекції С. В. Таранця, частина якої експонується в межах виставки, доповненої цінними експонатами із зібрання краєзнавчого музею. В експозиції представлено богослужбові й повчальні книги, образи, міднолита пластика (ікони, складні, хрести), одяг і предмети побуту, що складають унікальну культуру російських старообрядців, які за межами власної етнічної території намагалися зберегти свої традиції. Виставка знайомить глядача з різними напрямами діяльності прихильників давнього православ’я, їхнім духовним світом, особливостями повсякдення, діяльністю старообрядських громад на Поділлі. Як відомо, одна з основних заслуг старообрядців перед світовою культурою – розвиток і збереження традиції рукописання книг, що набули свого особливого піднесення впродовж кількох століть (із кінця XVII до ХХ ст.). Ці книги використовувалися при богослужіннях і в повсякденному читанні.
На особливу увагу заслуговує комплекс жіночого одягу, що репрезентує різні види сезонного вбрання. За зовнішнім виглядом старообрядки вирізнялися із загального сільського середовища, зберігаючи характерний покрій вбрання, колір і декорування. Їхній одяг мав яскраві етнографічні особливості аж до середини ХХ ст.
Ще одним змістовим експозиційним блоком стала реконструкція інтер’єру старообрядської оселі, яка, попри музейну умовність, надала певне уявлення про середовище, що оточувало людину, й може розповісти про її спосіб життя, естетичні уявлення та традиційний уклад. Як і в українській хаті, в оселі старообрядців помітне місце посідав рушник, що часто слугував окрасою так званого красного (святого) кута. Рушники були ткані й вишиті, оздоблені мереживом ручної роботи. Чільне місце в інтер’єрі займав домашній іконостас: на виставці представлено відповідну роботу Кирила Вєтрова початку ХХ ст. – цей предмет призначався для помешкання заможних старовірів. Загальна кількість виставлених речових експонатів – близько 120. Цікавими є також авторові фотографії з сучасного життя старообрядців, масштабно представлені в експозиції музею.
В ході експедиційної роботи С. В. Таранець, у синхронному поєднанні з великою архівною роботою, отримав ексклюзивний і найповніший (зі вказаної проблематики) матеріал, що стосується різних сторін життя старообрядських громад в Україні – починаючи від повсякдення, побуту, історії та закінчуючи питаннями культури й богослов’я. Вчений встановив рівень збереженості та життєздатності традиційної культури, її адаптаційні можливості до сучасних умов, налагодив контакти з сотнями російських старообрядців і десятками українців Південно-Східного Поділля, одержав відомості про становище Київської єпархії Руської православної старообрядської церкви (РПСЦ), громад поморської і федосіївскої згод як у радянський період, так і на даний час.
У рамках виставки було також проведено круглий стіл за участі представників Вінницької державної обласної адміністрації, Вінницької обласної ради, Чечельницької районної державної адміністрації і Чечельницької районної ради, глави старообрядської Церкви в Україні єпископа Никодима (Ковальова), голови правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України С. Д. Гальчака, інтелігенції краю та самих старообрядців.
Серед доповідей, виголошених під час роботи круглого столу, слід відзначити виступи: єпископа Никодима (Ковальова) – про сучасний стан і перспективи розвитку старообрядських громад на Поділлі; настоятеля Георгіївської старообрядської громади з Хмельницького о. Костянтина Литвякова – щодо історії видання журналу “Вестник старообрядческого Подолья”; настоятеля Успенської старообрядської громади с. Петраші Віньковецького району Хмельницької області о. Віктора Галкіна – про організацію та проведення з’їздів старообрядської молоді Київської єпархії РПСЦ; викладача Брацлавського агроекономічного коледжу Г. Г. Матвєєвої – про історію Брацлавської старообрядської громади Вінницької області.
Виступили й українські вчені, які впродовж тривалого часу займаються дослідженням складних і дискусійних питань, пов’язаних з історією та культурою старообрядства, зокрема, відомий в Україні дослідник старообрядства, доцент Одеського національного університету імені І. І. Мечникова доктор історичних наук О. А. Прігарін (із доповіддю “Старообрядці перед викликами глобалізації”), доцент Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна кандидат історичних наук П. В. Єремеєв (“Старообрядські громади Харківського регіону в ХІХ – на початку ХХ ст.: спроба історико-релігієзнавчої типологізації”), старший викладач Житомирського державного університету імені І. Я. Франка кандидат історичних наук А. О. Сичевський (“Громади старообрядців Давньоправославної церкви Білокриницької ієрархії на Житомирщині у 1944–1961 рр.”), старший науковий співробітник Вінницького обласного краєзнавчого музею А. В. Ліпська (про історію створення музейної колекції пам’яток старообрядської культури Східного Поділля).
Окрасою заходу стали виступи архієрейського хору Київської та всія України єпархії РПСЦ (під орудою керівника колективу Івана Пішеніна) та фольклорного колективу з смт. Брацлав Вінницької області у складі В. І. Рильського та Є. С. Марченкової) із програмою “Престольні свята старообрядських храмів Поділля”.
Відеорепортаж програми “Телевійзійні новини Вінниччини” (ТВН) регіонального телеканалу ТРК “Вінтера”, присвячений виставці, можна переглянути за посиланням.
За матеріалами Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України.