ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА УКРАЇНИ
Інститут церковної історії
Київська православна богословська академія
МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ
Національний заповідник “Софія Київська”
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського
у п’ятницю 31 січня 2020 року проводять наукову конференцію “Київ – Константинополь: до витоків Українського Православ’я”
Основні напрями роботи:
— Місія першопокликаного апостола Андрія у візантійській та українській культурі,
— Константинополь в українській традиції,
— Константинопольський Патріархат і Україна,
— Візантійська місія на землях України,
— Візантія і становлення державності Руси-України,
— Схід – Захід, Північ – Південь в історії України та української культури,
— Падіння Константинополя в історії Європи та України,
— Візантійський спадок в українській духовній культурі,
— Свята гора Афон та Україна.
Робочі мови: українська, грецька, англійська. Проїзд і проживання за рахунок учасників конференції.
Конференція відбудеться у Національному заповіднику “Софія Київська” (01001, Київ, вул. Володимирська, 24). Охочим взяти участь у роботі конференції завчасно надіслати заявку з темою виступу та відомостями про автора (сан, ім’я та прізвище, науковий ступінь, вчене звання, посаду, яку обіймаєте, назву навчального закладу чи наукової установи, які представляєте, адресу, телефон, Е-mail) (до 21 грудня 2019 р.) на адресу:
Протоієрей Віталій Клос: vita1108@ukr.net (+38066-3507129).
Дмитро Гордієнко: dmytro.gordiyenko@gmail.com (+38067-6058863)
Вячеслав Корнієнко: aqwila@ukr.net (+38097-1800106)
Видання матеріалів конференції передбачається в окремому збірнику (матеріали надсилати на одну з вище зазначених адрес до 31 березня 2020 року).
ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ СТАТЕЙ
1. Текст статті повинен мати такі елементи:
1) Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями.
2) Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми, на які спирається автор; виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячується стаття.
3) Формулювання мети статті (постановка завдання).
4) Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів.
5) Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у цьому напрямі.
2. Форматування тексту статті:
– текст статті має бути набраний у текстовому редакторі Microsoft Word, сторінки без переносів, без колонтитулів, вирівнювання по ширині. Тире (–) та дефіс (-) чітко диференціювати. Ініціали та прізвище писати через нерозривний проміжок;
– шрифт Times New Roman, 14 pt;
– міжрядковий інтервал – 1,5, абзац – 1,25;
– параметри сторінки: верхнє і нижнє поле – 2 см, ліве – 2,5 см, праве – 1,5см;
– у наступному рядку праворуч – сан, ім’я та прізвище або ініціали та прізвище (жирний шрифт);
– через рядок – НАЗВА СТАТТІ – по центру прописний жирний шрифт;
– через рядок з абзацу – анотація українською мовою (курсивом, не виділяти жирним);
– у наступному рядку з абзацу – Ключові слова: (не курсивом, виділити жирним), перелік ключових слів (курсивом, не виділяти жирним);
– через рядок – текст статті;
– через рядок – Список джерел та літератури (цих слів не писати) має бути оформлений в алфавітному порядку згідно з чинними вимогами;
Зразок:
на книгу: Лотоцький О. Автокефалія. – К., 1999. – Т. 1. – 206 с.
на статтю: Епіфаній Думенко, митр. Роль Київської академії в історії та сьогоденні // Православ’я в Україні: Збірник матеріалів V Міжнародної наукової конференції. – К., 2015. – С. 14–21.
– покликання на літературу – автоматичні посторінкові;
– через рядок ліворуч – сан, ім’я та прізвище або ініціали та прізвище англійською мовою (жирний шрифт, не курсив);
– у наступному рядку по центру – НАЗВА СТАТТІ англійською мовою (центру прописний жирний шрифт);
– через рядок з абзацу – текст анотації англійською мовою (курсивом, не виділяти жирним);
– у наступному рядку з абзацу – Key words: перелік ключових слів англійською мовою (курсивом, не виділяти жирним);
– за наявності ілюстрацій, вони подаються в електронному варіанті з роздільною здатністю не менше 300 dpi.
3. Текст і супровідні матеріали мають бути відредаговані і перевірені, а прізвища та інші власні назви, а також терміни мають бути звірені й уніфіковані. Бажано уникати абревіатур, а в разі потреби – розшифровувати їх. Редакційна колегія не несе відповідальності за науковий зміст статей та допущені авторами помилки і залишає за собою право відхилення матеріалів з виразними редакційно-стилістичними огріхами та тих, що надійшли пізніше визначеного терміну.