Цього року у дніпропетровському видавництві “Герда” побачила світ нова книга під грифом Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України:
Летопись Екатеринославской учёной архивной комиссии: в 11 выпусках. – Выпуск 2. Ч. I. Репринтное издание, Ч. II. Кодак. Пограничная крепость и её окрестности / Мариан Дубецкий; пер. с польского Е. В. Бугаёвой; под ред. В. В. Грибовского. – Днепропетровск, 2015. – 504, [VIII] с.: портр. – (Серия “EDITIO PRINCEPS”).
Видання продовжує започаткований у 2010 році репринт випусків Літопису Катеринославської вченої архівної комісії (1904–1915 рр.), які містять унікальну інформацію про історію м. Катеринослава (Дніпропетровська) та Південної України. У виданні подано не лише уповні відтворено випуск 2 1905-го року, але й реалізується один з нездійснених намірів Комісії – надрукувати історичне дослідження про фортецю Кодак (1635–1648 рр.), котра мала величезне значення не лише в історії Дніпровського Надпорожжя, але й всієї України.
На засіданнях Комісії у 1905 році обговорювалося питання про публікацію “Опису фортеці Кодак” Генріха Івановича Белінського. Втім його рукопис так і не дійшов до друкарні і до сьогодні його доля невідома. Реалізуючи цей нездійснений намір, видавництво “Герда” надрукувала як доповнення 2-го випуску “Літопису Комісії” працю польського історика Маріана Дубецького “Прикордонна фортеця Кодак та його околиці”, вперше видану 1879 року. Саме цю книгу Г. І. Белінський подарував бібліотеці Комісії та мав спиратися на неї під час підготовки свого нарису.
Працю М. Дубецького вперше перекладено російською мовою Е. В. Бугайовою та Т. А. Кудріною і докладно прокоментовано знаними фахівцями – доктором історичних наук І. С. Стороженком, кандидатом історичних наук В. В. Грибовським (редактор видання), кандидатом архітектури О. В. Харланом, краєзнавцем В. С. Старостіним та ін. Вступну статтю підготував професор Варшавського університету Мірослав Нагельский.
2-й випуск “Літопису Комісії” відтворено факсимільним способом з розміщенням вступної статті, що висвітлює складні перипетії його створення: підготовка ХIII Археологічного з’їзду (серпень 1905 р.), початкова рекомендація до друку праць В. Біднова, Я. Новицького, О. Скриленко, А. Синявського, Г. І. Белінського, однак раптова їх заміна на напрацювання О. Богуміла та В. Пічети. В його підготовці значну допомогу надав Дніпропетровський Національний історичний музей ім. Д. Яворницького.
Розраховане на науковців, краєзнавців, усіх, хто цікавиться історією м. Дніпропетровськ та Південної України.