Щорічний Всеукраїнський бібліотечний “Біографічний рейтинг” оголосив список лауреатів. Про це стало відомо під час підбиття підсумків Рейтингу на урочистій церемонії у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського. Кращі біографічні видання 2017 р. назвали з числа книжок, які увійшли до Топ–10 у чотирьох номінаціях: “Життєпис”, “Колективна біографія”, “Джерела біографії” та “Біобібліографічний покажчик”.

Відбір видань-переможців Рейтингу було здійснено 25 експертами, чия актуальна діяльність прямо пов‘язана зі створенням, аналізом, рецензуванням біографічної літератури. Зокрема, серед Експертів Рейтингу 15 докторів наук із різних галузей гуманітаристики (історики, філологи, філософи, педагоги, фахівці з соціальних комунікацій), які представляють наукові і освітні центри міст Дрогобича, Запоріжжя, Києва, Кропивницького, Львова, Одеси, Острога, Харкова, Чернігова. Серед вівдібраних видань є два, випущених під грифом Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України.

У номінації “Колективна біографія” перше місце займає робота кандидата історичних наук з Луцька, багаторічного дослідника Волинської трагедії Івана ПУЩУКА:

Пущук І. А. Волиняни про “Волинь–43”: українська пам’ять про польську експансію на Український Північний Захід у 1938–1944 рр.: усноісторичний аспект. Волинська область, Рівненська область, Південна Волинь (Кременеччина), Берестійщина, Підляшшя, Холмщина / І. А. Пущук; Рівнен. обл. краєзнав. музей. – Луцьк : Волиньполіграф, 2017. – 1064 с.

Ця 1000-сторінкова книга-дайджест унікальна з багатьох причин. Автор за 23 роки досліджень побував у 2342 волинських селах (Волинська, Рівненська та північна частина Тернопільської областей), зробив понад 1400 магнітофонних записів. Луцький історик зібрав понад 7 тисяч свідчень людей і стверджує, що від рук українців на Волині загинуло не більше 9 тисяч поляків. А від рук поляків загинуло понад 14 тисяч українців (без врахування подій на Холмщині та Підляшші). Книга спростовує твердження польських дослідників (зокрема, Єви та Владислава Семашків), які нарахували аж 100 тисяч польських жертв Волині від рук українських націоналістів.

У номінації “Джерела біографії” четверте місце займає археографіяна публікація, упорядкована кандидатом історичних наук з Києва, старшим науковим співробітником Інституту Юлією ГОРБАЧ:

Листування українських громадсько-політичних та культурних діячів з Олександром Олесем (1906–1944) / Упорядник: Ю. Горбач. – Київ: Оріон, 2017. – 448 с.

У збірнику вперше друкується виявлене в архівах України та Канади листування відомого українського поета і драматурга Олександра Олеся з українськими громадсько-політичними та культурними діячами – В. Дорошенком, М. Галаганом, А. Жуком, М. Лисянським, А. Ніковським, П. Стебницьким, Ю. Тищенком-Сірим, П. Христюком та М. Шаповалом. У листах відображено життєвий шлях та професійну діяльність кореспондентів, їхні відносини, а також громадське та культурне життя української політичної еміграції першої половини ХХ ст.