У фондах Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка (колекція рукописних книг, шифр 819923 / а 289792) зберігається один з найраніших відомих історичній науці українських літописів, що дійшли до нас у рукописних оригіналах. Створений у першій чверті ХVІІ ст., рукопис є однією з трьох версій (редакцій) т. зв. “Острозького літописця”.

На думку сучасного українського дослідника Юрія Мицика, насправді Харківська редакція більше заслуговує на назву не “Острозького”, а “Остропольського літописця”, бо за низкою ознак створювалася саме в Острополі – історичному місті на Поділлі, заснованому 1576 року князем Костянтином (Василем) Острозьким.

Перша частина Харківської редакції (1500—1592) ґрунтується на “Хроніці Польщі” Марціна та Йоахима Бєльських, а друга (1597—1619) — на відомостях про події, сучасником і, можливо, очевидцем яких був сам автор. У цій частині текст має подібність до “Київського літопису”, “Львівського літопису”, літопису Яна Бінвільського, що, на думку дослідників, свідчить про використання авторами спільного джерела — ймовірно, стислого Галицько-Волинського літопису, створеного не пізніше 1615—1619 років. Після 1621 року ядро книги було доповнене, у 1630-х рр. пам’ятку значно переробили, до неї додано описи подій 1621—36 років.

Нині вона налічує 602 сторінки, оформлені у лінійних рамках. Текст виконаний скорописом і прикрашений плетінчастою заставкою та ініціалами. Серед власницьких записів на початку книги виділяється автограф 1649 року священника Якова Карапчієвського. У XVIII ст. рукопис був переплетений шкіряною обкладинкою з витисненим бароковим орнаментом.

Про особливості “Острозького літописця” у всіх його редакціях можна дізнатися онлайн зі статей Юрія Мицика та Петра Кралюка.

З оригіналом Харківської редакції можна ознайомитися на сайті бібліотеки, де виставлено його повну цифрову копію.