Новий рік розпочинаємо з нового видання.
Видання «Життя в науці» присвячене Любові Андріївні Дубровіній, члену-кореспонденту Національної академії наук України, доктору історичних наук, професору, заслуженому діячеві науки і техніки України, генеральному директору Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Перший розділ «Час, події, творчі орієнтири» висвітлює життєвий та творчий шлях ученої. Другий складають історичні студії з актуальних питань сучасної історичної науки. Повний бібліографічний […]
Щиро вітаємо наших колег з отриманнях у рамках Всеукраїнського бібліотечного “Біографічного рейтингу 2019” диплому І ступеня у номінації “Дослідження з теорії та методики біографістики” за видання “Михайло Грушевський: Студії та джерела”. Редакційна колегія видання: Г. Бурлака, І. Гирич (голова), В. Кавунник (секретар), М. Капраль, С. Панькова, Г. Папакін, В. Піскун, В. Тельвак, О. Юркова). […]
Національною академією наук України в серпні нинішнього року було оголошено конкурс на заміщення посади генерального директора Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Конкурс проводився відповідно до Статуту НАН України, Статуту Національної бібліотеки України імені В. І Вернадського та Методичних рекомендацій щодо особливостей обрання керівника державної наукової установи, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 […]
У четвер 8 лютого 2018 року о 10 годині ранку у читальному залі № 1 Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника (м. Львів, вул. В. Стефаника 2) відбудуться Збори колективу наукових працівників Бібліотеки, на яких буде обраний новий Генеральний директор закладу. Початок реєстрації о 09.00. При собі необхідно мати документ, що посвідчує особу. […]
Національна наукова бібліотека імені Стефаника шукає нового директора. Наприкінці січня оголосять усіх претендентів, а вже у лютому буде відомо хто очолить структуру. Поки документи на посаду подав лише відомий історик та керівник Українського геральдичного товариства Андрій ГРЕЧИЛО. Він доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського […]
На 89 році життя померла відома львів’янка Лариса Іванівна Крушельницька, яка довший період свого життя присвятила роботі у Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника. Лариса Крушельницька – український археолог, бібліотекознавець, доктор історичних наук, професор, єдина в світі жінка, яка організувала й успішно провела понад 50 археологічних експедицій, підсумком яких стали 206 наукових досліджень, з яких […]
Одним із культурно-просвітницьких і видавничих проектів, які реалізовуються на сьогодні Фондом пам’яті Блаженнішого Митрополита Володимира є підготовка видання наукового Каталога рукописів, стародруків і рідкісних видань XVI–XX сторіч, які належали до колекції блаженноспочилого митрополита Володимира. Дане видання готується до друку з ініціативи та благословення Митрополита Олександра (Драбинка), який на сьогоднішній день, згідно Розпорядження святої пам’яті Блаженнішого […]
Побачив світ останній, дев’ятнадцятий, випуск покажчика Книга в Україні, 1861–1917: матеріали до репертуару української книги: Вип. 19, “Ч–Я” / НАН України. Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського; зібрали: С. Й. Петров, С. С. Петров ; наук. ред. В. Ю. Омельчук. – К., 2016. – 663 с. Покажчик підготовлений відділом національної бібліографії Національної бібліотеки України […]
Восени після річної реконструкції відкриється для відвідувачів одне з найбільших у світі спеціалізованих сховищ рукописів та старовинних книг – Бібліотека Бейнеке (The Beinecke Rare Book and Manuscript Library) Єльського університету в місті Нью-Хейвен, штат Коннектикут, США. За виділені університетом 73 мільйони доларів вдалося повністю модернізувати систему пожежогасіння та змонтувати складну мережу комп’ютеризованих камер і моніторів, […]
Два дні тому, 6 січня 2016 року Нью-Йоркська публічна бібліотека відкрила доступ до більш ніж 187 тисяч оцифрованих зображень у високій якості. Кожне зображення має докладний метаопис, включаючи лінію часу з основними подіями, релевантними для документа (час створення, роки життя творця, час оцифровки, час перегляду); готові шаблони для цитування відповідно до різних стандартів; і, звичайно, […]
Під час проведення Третіх міжнародних книгознавчих читань “Стародруки і рідкісні видання в університетській бібліотеці” (15-17 вересня 2015 року, м. Одеса) директор Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. Вернадського Галина Ковальчук презентувала новий корпоративний науково-дослідний проект “Книжкові пам’ятки України”, розроблений спільно з д-ром наук із соціальних комунікацій, керівником Центру бібліотечних електронних ресурсів і технологій НБУВ […]
Британська бібліотека оцифрувала і виклала на інтернет-сервісі “Flickr” більше мільйона книжкових ілюстрацій XVII, XVIII і XIX століть. Копірайт на всі ці зображення давно минув, тому можна вільно завантажувати не тільки малюнки, а й книги у форматі PDF. Існує й платна послуга – за окремі гроші можна замовити якісний скан будь-якої сторінки у максимальному масштабі.
Співробітники Університету Бірмінгема (Велика Британія) з’ясували, що сторінки рукописного Корану, які зберігаються у них в бібліотеці, є одні з найдавніших у світі фрагментів священної книги мусульман. Сторінки рукопису разом з тисячами інших стародавніх документів з Близького Сходу в 1920-х роках передав університету уродженець Іраку, історик Альфонс Мінгана. Майже століття найцінніша книга пролежала на полицях бібліотеки […]
Церковні синодики (поминальні книги, поменники) досліджують вже не перше століття, чимало таких пам’яток видані і доступні широкому читачеві як у паперовому, так і в електронному вигляді. На жаль, в Україні археографічне опрацювання поминальних документів досі лишається спорадичним і не відповідає тому науковому потенціалу, який має це унікальне джерело. Свій внесок зробив і наш Інститут, видавши […]
У стародавні часи книга за визначенням була дорогоцінним елітарним предметом і проблема її убезпечення від зловмисників була надзвичайно актуальною. Перші публічні бібліотеки з’явилися ще за античності, але згодом, у добу Середньовіччя, книгозбірні стали здебільшого закритими і зосереджувалися в монастирях. Поступово ідея відкритого доступу до літератури почала повертатися і на початку Відродження бібліотеки знов відкрили двері […]
У фондах Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка (колекція рукописних книг, шифр 819923 / а 289792) зберігається один з найраніших відомих історичній науці українських літописів, що дійшли до нас у рукописних оригіналах. Створений у першій чверті ХVІІ ст., рукопис є однією з трьох версій (редакцій) т. зв. “Острозького літописця”. На думку сучасного українського […]
Рукописне кириличне Євангеліє-апракос XI століття було знайдене 1865 року в м. Турові (Білорусь) у ящику з-під вугілля учасниками організованої Віленським навчальним округом археографічної експедиції – учителями М. Соколовим та В. Грязновим. Тоді ж манускрипт передали до Віленської Публічної бібліотеки. Євангеліє-апракос короткого типу – богослужбовий збірник євангельських читань, які розташовані по порядку прочитання окремих фрагментів під […]
Пергаментний рукопис, що зберігається у бібліотеці м. Реймс (Франція) і складається з 47 двосторонніх аркушів – 16 написані кирилицею, а 31 – глаголицею. Прикрашений численними ілюстраціями і орнаментальними буквицями. Кирилична частина містить читання святкових Євангелій за обрядом православної церкви, глаголична – Євангелія, апостольські послання, паремиії на свята за римо-католицьким календарем. Глаголичний текст написаний 1395 року […]
ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА ІМ. М.С. ГРУШЕВСЬКОГО НАН УКРАЇНИ 2026 | All Rights Reserved
