Категорія: Пам’ятки

Грамота Вселенського собору про введення патріаршества у Москві. 1590

У Російському державному архіві давніх актів (РГАДА) зберігається унікальна грамота Вселенського (Константинопольського) собору 1590 року про встановлення патріаршества у Московській державі. Вона була відреставрована відносно недавно – у 2001-2003 роках – фахівцем Всеросійського художнього науково-реставраційного центру ім. академіка І. Грабаря

“Русская правда” Павла Пєстеля, 1824

У фондах Державного архіву Російської Федерації серед паперів слідства у справі декабристів зберігається рукопис одного з перших проектів демократичної перебудови Російської імперії. Цей унікальний документ, створюваний 1824 року керівником “Южного общества” полковником Павлом Пєстелєм, отримав пафосну назву “Заповедная государственная грамота

“Енеїді” І. Котляревського – 220 років!

2018-ий – ювілейний рік для такого знакового твору української літератури, як “Енеїда” Івана Котляревського (1769-1838). Рівно 220 літ тому вийшли з друку перші три частини поеми. Однак ще до офіційної публікації “Енеїда” була надзвичайно популярною серед народу, поширювалася у рукописах.

“Азбука словено российская ко обучению малолетним”, 1755

У фондах Чернігівського історичного музею імені В. В. Тарновського під шифром Ал-232 зберігається рідкісна рукописна пам’ятка середини 18 століття – своєрідний підручник у вигляді довгого паперового сувою. Артефакт для чернігівських музейників має особливе значення, адже походить безпосередньо з колекції українських

“Урбатагірк” / “Книга п’ятниці”, 1512

На знак підтримки боротьби вірменського народу за свободу розміщуємо публікацію про одну з найвидатніших пам’яток вірменської писемності. Перша друкована книга вірменською мовою “Урбатагірк” (“ՈՒՐԲԱԹԱԳԻՐՔ”, “Книга п’ятниці”) була видана в італійській Венеції 1512 року. У той період Вірменія перебувала під пануванням

“Стокгольмський золотий кодекс” / “Codex Aureus Holmiensis”, 750

В історії європейського книжкового мистецтва одразу кілька рукописів називаються “золотими кодексами”, однак чи не найекзотичнішим з них вважають той, що в науковій літературі отримав назву “Стокгольмського” (“Codex Aureus Holmiensis”). Назва ця досить умовна, за сучасним місцем збереження, бо походження раритету

Шведський національний архів виклав свої фонди в інтернет

1 лютого 2018 року Шведський національний архів (Riksarkivet) у Стокгольмі виклав онлайн у відкритий доступ всі свої оцифровані документи загальною кількістю у 100 мільйонів кадрів. Перегляд здійснюється через офіційний сайт архіву, де є шведськомовна та англомовна версії. Серед оприлюднених матеріалів

“Золота Грамота” / “Złota Hramota”. 1863

Цієї зими виповнюється 155-та річниця від початку Польського повстання 1863-1864 років. Одним з базових документів того руху був декрет 22 січня 1863 року, яким проголошувався курс на побудову нового суспільства, протилежного феодальній архаїці Російської Імперії. Хоча реформи Алєксандра ІІ були

“Копичинецький пінкас”. 1873-1889

У фондах відділу юдаїки Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського зберігається маленька 20-сторінкова рукописна книжечка з офіційними записами релігійної школи “Талмуд-Тора” міста Копичинці (нині − у Гусятинському районі Тернопільської області). Такі “шкільні журнали” у єврейській педагогічній традиції

“Василий Великий. Книга о постничестве”, 1594

Твір одного з найавторитетніших отців церкви Василія Великого “Аскетикон” (᾿Ασκητικόν) завжди викликав посилену увагу з боку християнської аудиторії, насамперед монахів і тих, хто цікавиться праведним життям. Задум цієї роботи, вірогідно, виник з суто практичних міркувань під час мандрівки Василія 357

Петро Єфименко “Сборник малороссийских заклинаний”. 1874

“Сборник малороссийских заклинаний”, укладений визначним українським етнографом Петром Єфименком (1835-1908), з’явився у доволі непростий момент життя автора. За участь в організованому українофільському русі він був 1860-го року засланий спершу до Пермської, а невдовзі до Архангельської губернії. Заслання тривало довгих десять

Відкрилася після реставрації бібліотека монастиря Святої Катерини на Синаї

У суботу 16 грудня 2017 року після трирічних реставраційних робіт знову відкрилася для відвідувачів бібліотека монастиря Святої Катерини на Південному Синаї (Єгипет). Ця обитель, заснована шостого століття н. е., одна з найдавніших у християнському світі і входить до Списку об’єктів

“О методах и приемах иностранных разведывательных органов и их троцкистско-бухаринской агентуры”. 1937

Великий терор 1937-1938 років залишив чималу документальну спадщину, однак всі ці папери були тоді суворо секретними і їх мало хто бачив. У бібліотеках та архівах зберігається тогочасна масова періодика, що відбиває ті нюанси сталінської пропаганди, які належало знати пересічному читачу.

Найдорожче видання Російської імперії як свідчення афери

1894 року петербурзька друкарня Міхаіла Стасюлєвіча випустила найдорожчу в історії Російської імперії ілюстровану книгу. Фоліант коштував астрономічну на ті часи суму – 120 тисяч рублів сріблом – і розповідав про приватне зібрання візантійських артефактів X – XI століть мецената і

Археологи прочитали “стінгазету” XII століття на храмовій штукатурці

Вчені Інституту археології РАН під час розкопок у церкві Благовіщення на Городищі у Новгороді виявили велику кількість написів-графіті першої половини XII століття, зокрема, своєрідний настінний “літопис”, найдовший у Росії глаголичний напис, а також безліч фрагментів фресок. “Всего на кусках штукатурки

“Мадридський Скіліца”, 12-13 ст.

Книга константинопольського куропалата (наглядача палацу) Іоана Скіліци (Ιωάννης Σκυλίτζης, 1040-1110-ті роки) “Огляд історії” (“Σύνοψις Ἱστοριῶν”) вважається одним з центральних джерел візантійської історіографії. Однак перед нами не історія Візантії у сучасному науковому розумінні. Як і годиться придворному автору, Скіліца побудував свій

Абердинський бестіарій, 12 ст.

Абердинський бестіарій (The Aberdeen Bestiary) вважається одним з найцінніших ілюмінованих рукописів середньовічної Британії. Датується манускрипт дуже умовно 1200 роком, бо ані про автора, ні про місце створення нічого не відомо. Вперше пам’ятка фіксується 1542 року у каталозі Старої Королівської бібліотеки

Диптихи. Візантія. 5-6 ст.

Непересічними пам’ятками, пов’язаними з писемною культурою, вважаються візантійські диптихи 5-6 століть. Власне, диптихами в античному побуті називалися конструкції з двох сполучених дерев’яних або кістяних дощечок, внутрішні площини яких лишалися рівними і чистими для записів грифелем чи вкривалися шаром воску, де

У старовинній алебарді знайшли магічний документ 17-го століття

Нещодавно, готуючи експонати для виставки західноєвропейського мистецтва з націоналізованих підмосковних садиб, фахівці музейно-виставкового комплексу “Новый Иерусалим” (Московська область РФ) зробили несподіване відкриття. Серед численних, відібраних для показу одиниць зброї 17-19 століть опинилася давня німецька алебарда. Знявши її верхню частину, реставратори

Шотландські реставратори врятували унікальну карту 17-го століття

Реставратори Національної бібліотеки Шотландії врятували старовинну настінну карту, якою багато десятиліть тому заткнули щілину в камінній трубі одного з будинків на північно-східному узбережжі Північного моря в області Абердиншир. Раритет виявили випадково під час ремонту, поклали у поліетиленовий пакет і одразу

“Справжній портрет кота великого князя Московії”, 1663

У відділі естампів і фотографій Національної бібліотеки Франції під шифром FRBNF41075832 зберігається великий аркуш паперу (231 х 180 мм) з гравійованим зображенням голови кота. Під ним міститься напис французькою мовою “Le vray portrait du chat du grand duc de Moscovie”

“Скорботна промова на поховання Карла ХІ”, 1697

У бібліотеці Уппсальського університету (Швеція) зберігається надзвичайно рідкісне видання кінця 17-го століття, чию таємницю археографи не розгадали по сьогодні. У зв’язку зі смертю короля Карла XI, яка настала 5 квітня 1697 року, церемоніймейстером шведського двору, відомим ученим і дипломатом Юханом

“Білоруський Трістан”, 16-17 ст. ст.

У фондах відомої польської книгозбірні − Бібліотеки Рачиньських у Познані − зберігається один з найраніших слов’янських варіантів знаменитої середньовічної повісті про Трістана та Ізольду. Проти сподівань, варіант цей складено не польською, а старобілоруською мовою, звідки й походить популярна у історіографії

Указ Петра І “всему Малороссийскому народу”, 28 жовтня 1708

У відділі рукописів Російської Національної бібліотеки у Санкт-Петербурзі зберігається унікальний документ − оригінал указу “всему Малороссийскому народу”, підписаного Петром Першим 28-го жовтня (за старим стилем) 1708 року. Як відомо, про перехід гетьмана Мазепи на бік шведів цар уперше дізнався вранці

,