Галицьке Євангеліє вважається найдавнішим точно датованим кириличним четвероєвангелієм, тобто рукописом, який містить чотири канонічні євангелія. Анонімний писець на аркуші 111зв. закінчив текст приміткою про те, що «в лѣто (6652) написашѧсѧ кнігы сіи дньи, почѧты пѣсати октѧбрѧ въ (1), а кончѧшѧ сѧ ноѧбрѧ въ (9)», отже вся робота була зроблена від 1 жовтня до 9 листопада […]
Найдавніший відомий нам підпис давньоруського книжника датується серединою 11-го століття, хоча й зберігся не в оригіналі, а у численних копіях 16-17 століть. Сам цей підпис складає дивовижну історико-лінгвістичну загадку, навколо якої вже не перше десятиліття ламають списи славісти. 1047 року в Новгороді упродовж семи місяців на замовлення місцевого князя Володимира, сина Ярослава Мудрого та його […]
Щойно виявлений у рукописних фондах Базельського університету, Швейцарія лист під шифром P.Bas. 2.43 став науковою сенсацією. Документ на листку папірусу датується 230-ми роками нашої ери і давніший за всі відомі ранньохристиянські писемні пам’ятки з території Єгипту. Життя християн у Римській імперії нерідко уявляють сповненим постійними переслідуваннями, однак послання відкриває зовсім іншу картину. Автор тексту Аріан […]
На Троїцькому розкопі у м. Великому Новгороді, РФ у шарах першої половини XII століття археологами знайдена надзвичайно рідкісна свинцева булла (підвісна печатка, через яку пропускався шнур, що скріплював документ) із зображеннями Іоана Предтечі і Богоматері на троні. Про це повідомила заступник начальника Новгородської археологічної експедиції, доктор історичних наук Єлєна Рибіна. Попереднє дослідження знахідки вже провели […]
Кілька днів тому на аукціоні “Art Consulting” у Празі, Чехія був проданий унікальний документ, що має безпосереднє відношення до подій чеської Реформації. Нотаріально завірений і скріплений печаткою рукописний акт виконаний на пергаменті і датований 1414 роком. Ним тогочасна римо-католицька адміністрація позбавляла адвоката і проповідника Яна з Єсеніце (Jan z Jesenice, † 1420) ступеня доктора канонічного […]
1962 року американському гебраїсту Норману Голбу передали для вивчення папку рукописів з найбільшого архіву середньовічного єврейства – генізи (корпусу документів) при синагозі міста Фустата в Єгипті. Нині Фустат став частиною Каїра, тож усе зібрання в історіографії отримало назву Каїрської генізи. Іудаїзм забороняє знищувати священні тексти, а оскільки у ділових документах стародавні євреї посилалися на Божі […]
В історії вірменської культури регіон Васпуркан, що примикає до південного узбережжя озера Ван, має концептуальне значення. Колись це була територія давніх вірменських держав з різноетнічним населенням, серед якого переважали вірмени, нині ж вона входить до іля (області) Ван на південному сході Туреччини біля кордону з Іраном. В наслідок тотальних етнічних чисток 1915 року вірмен у […]
Історикам добре відомо, що чимало збережених до нашого часу києворуських текстів були перекладами з болгарських оригіналів. Скажімо, знаменитий Ізборник князя Святослава Ярославича 1073 року є буквальним перекладом аналогічного збірника, створеного для болгарського царя Симеона І десь на межі 10-11 ст. на основі ще давніших грецькомовних текстів. З тої пори Болгарія пережила чимало трагічних етапів, відповідно […]
У Російському державному архіві давніх актів (РГАДА) зберігається унікальна грамота Вселенського (Константинопольського) собору 1590 року про встановлення патріаршества у Московській державі. Вона була відреставрована відносно недавно – у 2001-2003 роках – фахівцем Всеросійського художнього науково-реставраційного центру ім. академіка І. Грабаря Галиною Биковою. Документ привіз до Москви у травні 1591 року Тирновський митрополит Діонісій, згодом грамота […]
У фондах Державного архіву Російської Федерації серед паперів слідства у справі декабристів зберігається рукопис одного з перших проектів демократичної перебудови Російської імперії. Цей унікальний документ, створюваний 1824 року керівником “Южного общества” полковником Павлом Пєстелєм, отримав пафосну назву “Заповедная государственная грамота великого народа российского, служащая заветом для усовершенствования России и содержащая верный наказ как для народа, […]
2018-ий – ювілейний рік для такого знакового твору української літератури, як “Енеїда” Івана Котляревського (1769-1838). Рівно 220 літ тому вийшли з друку перші три частини поеми. Однак ще до офіційної публікації “Енеїда” була надзвичайно популярною серед народу, поширювалася у рукописах. Один із таких рукописів потрапив до багатого конотопського шляхтича Максима Парпури (1763-1828). Будучи людиною освіченою, […]
У фондах Чернігівського історичного музею імені В. В. Тарновського під шифром Ал-232 зберігається рідкісна рукописна пам’ятка середини 18 століття – своєрідний підручник у вигляді довгого паперового сувою. Артефакт для чернігівських музейників має особливе значення, адже походить безпосередньо з колекції українських старожитностей Василя Тарновського-молодшого (1838–1899), на основі якої постав сучасний музей і яка й нині є […]
На знак підтримки боротьби вірменського народу за свободу розміщуємо публікацію про одну з найвидатніших пам’яток вірменської писемності. Перша друкована книга вірменською мовою “Урбатагірк” (“ՈՒՐԲԱԹԱԳԻՐՔ”, “Книга п’ятниці”) була видана в італійській Венеції 1512 року. У той період Вірменія перебувала під пануванням Османської імперії і провідну роль у збереженні вірменської мови і літературної традиції грала зарубіжна діаспора. […]
В історії європейського книжкового мистецтва одразу кілька рукописів називаються “золотими кодексами”, однак чи не найекзотичнішим з них вважають той, що в науковій літературі отримав назву “Стокгольмського” (“Codex Aureus Holmiensis”). Назва ця досить умовна, за сучасним місцем збереження, бо походження раритету не скандинавське, а англосаксонське. Припускають, що його створили близько 750 року на півдні Англії, ймовірно […]
1 лютого 2018 року Шведський національний архів (Riksarkivet) у Стокгольмі виклав онлайн у відкритий доступ всі свої оцифровані документи загальною кількістю у 100 мільйонів кадрів. Перегляд здійснюється через офіційний сайт архіву, де є шведськомовна та англомовна версії. Серед оприлюднених матеріалів є й такі, що торкаються української тематики. Зокрема великий плакат-гравюра з зображенням Полтавської битви, випущений […]
Цієї зими виповнюється 155-та річниця від початку Польського повстання 1863-1864 років. Одним з базових документів того руху був декрет 22 січня 1863 року, яким проголошувався курс на побудову нового суспільства, протилежного феодальній архаїці Російської Імперії. Хоча реформи Алєксандра ІІ були в розпалі, а Польща взагалі відрізнялася ліберальнішими внутрішніми порядками, підстав для невдоволення було більше, ніж […]
У фондах відділу юдаїки Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського зберігається маленька 20-сторінкова рукописна книжечка з офіційними записами релігійної школи “Талмуд-Тора” міста Копичинці (нині − у Гусятинському районі Тернопільської області). Такі “шкільні журнали” у єврейській педагогічній традиції звалися пінкасами. Цей копичинецький пінкас вівся впродовж 1873-1889 років, коли Східна Галичина входила до складу […]
Твір одного з найавторитетніших отців церкви Василія Великого “Аскетикон” (᾿Ασκητικόν) завжди викликав посилену увагу з боку християнської аудиторії, насамперед монахів і тих, хто цікавиться праведним життям. Задум цієї роботи, вірогідно, виник з суто практичних міркувань під час мандрівки Василія 357 року єгипетськими обителями. Поїздка мала дати відповіді на безліч питань, з якими святитель досі розбирався […]
“Сборник малороссийских заклинаний”, укладений визначним українським етнографом Петром Єфименком (1835-1908), з’явився у доволі непростий момент життя автора. За участь в організованому українофільському русі він був 1860-го року засланий спершу до Пермської, а невдовзі до Архангельської губернії. Заслання тривало довгих десять років, однак творчому запалу молодого науковця не завадило. Єфименко розгорнув активну діяльність і в Помор’ї, […]
У суботу 16 грудня 2017 року після трирічних реставраційних робіт знову відкрилася для відвідувачів бібліотека монастиря Святої Катерини на Південному Синаї (Єгипет). Ця обитель, заснована шостого століття н. е., одна з найдавніших у християнському світі і входить до Списку об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Також після реставрації відкрито мозаїку “Преображення” у східній апсиді великої монастирської базиліки: […]
Великий терор 1937-1938 років залишив чималу документальну спадщину, однак всі ці папери були тоді суворо секретними і їх мало хто бачив. У бібліотеках та архівах зберігається тогочасна масова періодика, що відбиває ті нюанси сталінської пропаганди, які належало знати пересічному читачу. І все ж газета, як джерело поточних новин, живе один день, до того ж виконує […]
1894 року петербурзька друкарня Міхаіла Стасюлєвіча випустила найдорожчу в історії Російської імперії ілюстровану книгу. Фоліант коштував астрономічну на ті часи суму – 120 тисяч рублів сріблом – і розповідав про приватне зібрання візантійських артефактів X – XI століть мецената і колекціонера Алєксандра Звєнігородского. Загальний наклад у 600 примірників складався з партій (по 200 екземплярів) російською, […]
Вчені Інституту археології РАН під час розкопок у церкві Благовіщення на Городищі у Новгороді виявили велику кількість написів-графіті першої половини XII століття, зокрема, своєрідний настінний “літопис”, найдовший у Росії глаголичний напис, а також безліч фрагментів фресок. “Всего на кусках штукатурки со стен этого храма мы нашли 49 граффити. По своей ценности для историков и лингвистов […]
Книга константинопольського куропалата (наглядача палацу) Іоана Скіліци (Ιωάννης Σκυλίτζης, 1040-1110-ті роки) “Огляд історії” (“Σύνοψις Ἱστοριῶν”) вважається одним з центральних джерел візантійської історіографії. Однак перед нами не історія Візантії у сучасному науковому розумінні. Як і годиться придворному автору, Скіліца побудував свій виклад як хроніку життя і діянь імператорів – від смерті Нікіфора I 811 року до […]
ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА ІМ. М.С. ГРУШЕВСЬКОГО НАН УКРАЇНИ 2022 | All Rights Reserved
