27 травня 1653 року під час земляних робіт з будівництва притулку поблизу церкви Сен-Бріс в м. Турне (нині в провінції Ено, Бельгія) була знайдена могила Хільдеріка І, франкського короля з династії Меровінгів.
Поховання було виявлене випадково: парафіяльний госпіталь та будівля, в якій зберігалися кошти церкви Сен-Бріс, перебували в аварійному стані і загрожували обвалитися. Священик Жиль Патт (Gilles Patte) доручив глухонімому мулярові Адрієну Кенкену (Adrien Quinquin) вирити траншеї під новий фундамент неподалік храму. На глибині близько двох метрів з-під лопати Кенкена вилетіла на поверхню золота пряжка. Незабаром муляр натрапив на гаманець, доверху набитий золотими і срібними монетами, а ще глибше – на могилу з великою кількістю предметів із золота, срібла та дорогоцінних каменів.
Романська церква Сен-Бріс, поблизу якої була знайдена гробниця Хільдеріка.
Загалом було знайдено бойову сокиру, два меча, спис, щит, а також цінні ювелірні вироби, такі як золота брошка-застібка плаща, золотий браслет, близько 300 маленьких золотих кулонів у вигляді бджіл або цикад (що використовувались як прикраси парчевого плаща), гаманець з 90 золотими солідами (карбування часу імператорів Східної Римської імперії, починаючи з Феодосія II і до Зенона) та інш. Золоті ручки мечів і маленькі бджоли були інкрустовані гранатом-альмадіном. Відкрили також скелет чоловіка, зростом не менше 180 см.
Звістка про знахідку миттєво розлетілася по Турне. Наступного дня для її огляду прибув місцевий антиквар Жан-Жак Шіфле (Jean-Jacques Chifflet). Саме він першим виявив серед знайдених предметів перстень з печаткою, зображенням та написом “CHILDIRICI REGIS”. Ця знахідка дозволила ідентифікувати поховання й, на думку багатьох дослідників, чітко доводить належність могили Хільдеріку І, що правив приблизно у 457/458 — 481/482 роках. Жан-Жак Шіфле негайно склав докладний опис знайдених речей, завдяки якому нам детально відомий склад поховального інвентаря. В 1655 році він опублікував книгу латиною “Anastasis Childerici I. Francorum regis” (“Воскресіння Хільдеріка І, короля франків”) з 27 гравюрами із зображеннями предметів зі скарбу.
Золотий перстень-печатка з написом “CHILDIRICI REGIS” з поховання в Турне. Копія-відбиток та прорис.
Виявленими дорогоцінностями негайно зацікавився муніципалітет і висловив намір забрати їх собі. Однак у справу втрутився священик Жиль Патт, який заявив, що раз поховання було виявлено на церковних землях, то і весь його вміст належить церкві. Між сторонами спалахнув конфлікт. Після бурхливих переговорів було вирішено, що одна частина скарбів залишиться у церкви і піде на покриття її поточних потреб, а інша надійде до міської казни.
Однак на цьому справа не закінчилася. Один з церковних чинів, мабуть, бажаючи домогтися заступництва в питанні про розподіл знахідок, вислав відбиток королівського кільця ерцгерцогові Леопольду Вільгельму фон Габсбургу, правителю Нідерландів, до яких на той момент належав Турне. Відбиток зацікавив ерцгерцога і він повелів негайно направити до нього муніципальну частину скарбу. Кілька місяців по тому фон Габсбург відвідав і церковний прихід, вилучивши звідти решту цінностей. 1656 року Леопольд Вільгельм вивіз скарби Хільдеріка з собою до Відня.
Креслення золотих бджіл, виконані Жан-Жаком Шіфле.
Фото оригінальних золотих бджіл з могили Хільдеріка (після Великої французької революції Наполеон замінив гербові лілії Бонапартів зображеннями саме цих геральдичних бджіл Меровінгів).
Після смерті ерцгерцога його наступником імператором Леопольдом I, як вдячність за допомогу проти турків, скарб був подарований французькому королю Людовику XIV. 2 липня 1665 року дорогоцінності прибули до Франції й зберігалися в Кабінеті медалей (le Cabinet de Medailles) Королівської бібліотеки (нині – Національна бібліотека Франції).
Скарб (майже 80 кг золотих виробів) був викрадений з Королівської бібліотеки в ніч з 5 на 6 листопада 1831 року. Речі, зокрема, перстень-печатка та майже всі інкрустовані бджоли (окрім 2-х, пізніше знайдених в Сені) були переплавлені на золоті злитки. Сьогодні в розпорядженні вчених лишилось лише декілька оригінальних речей та копії, зроблені ще Габсбургами. Однак завдяки докладним описам і малюнкам з книги Шіфле, а також деяким репродукціям з Відня, вдалося реконструювати зовнішній вигляд, розміри та форму зниклих раритетів.
В 1983 році бельгійський археолог Р. Брюле почав нові дослідження місця могили Хільдеріка. В результаті робіт встановлено, що поховання, очевидно, було перекрите великим курганним насипом, навколо якого виник меровінгський некрополь. Крім того, на відстані 15-20 м від місця гробниці Хільдеріка знайшли залишки кількох принесених в жертву коней без упряжі. Їх датували кінцем V ст. і відносять до часу Хільдеріка й пояснюють язичницьким обрядом поховання короля.
Цифрова копія книги Жан-Жака Шіфле “Anastasis Childerici I. Francorum regis, siue, Thesaurus sepulchralis Tornaci Neruiorum effossus, & commentario illustratus” (Антверпен, 1655) нині доступна онлайн в рамках міжнародного інтернет-проекту “Open Library”.
За матеріалом групи “Археологія. Новини” у мережі Фейсбук.